Постанова
Іменем України
31 липня 2019 року
м. Київ
справа № 451/122/16
провадження № 61-41425св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представники позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
відповідач - Дмитрівський навчально-виховний комплекс Радехівського району Львівської області,
представники відповідача: Андрушків Степан Євгенович, Шпирко Олексій Михайлович,
третя особа - відділ освіти Радехівської районної державної адміністрації,
представник третьої особи - Заремба Анатолій Зіновійович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Львівської області у складі колегії суддів: Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О. від 22 вересня 2015 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Дмтрівського навчально-виховного комплексу Радехівського району Львівської області (далі - Дмитрівський НВК Радехівського району Львівської області) про визнання протиправним та скасування наказу від 29 грудня 2015 року; поновлення на роботі на посаді прибиральниці Дмитрівського НВК Радехівського району Львівської області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовна заява мотивувана тим, що з 12 січня 2004 року вона працювала на посаді прибиральниці службових приміщень Дмитрівського НВК та наказом від 29 грудня 2015 року її було звільнено за систематичне невиконання трудових обов`язків на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України. Звільнення вважає незаконним і необґрунтованим, оскільки директор Дмитрівського НВК Радехівського району Львівської області ОСОБА_8 . 28-29 грудня 2015 року наказами по установі звільнила з роботи одночасно чотирьох прибиральниць, у тому числі і її. За період з 04 по 18 грудня 2015 року щодо неї було складено чотири документи: акт від 04 грудня 2015 року про неналежне прибирання закріпленої за працівником площі, акт від 08 грудня 2015 року про неналежне прибирання закріпленої за працівником площі, акт від 18 грудня 2015 року про неналежне прибирання закріпленої за працівником площі, наказ по Дмитрівському НВК Радехівського району Львівської області від 07 грудня 2015 року № 75 "Про дисциплінарне стягнення". Про їх існування вона дізналася лише після її звільнення. Директор навчального закладу, приймаючи наказ про її звільнення, керувалася не трудовим законодавством, а лише особистими мотивами.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 21 червня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Дмитрівського НВК від 29 грудня 2015 року. Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді прибиральниці Дмитрівського НВК Радехівського району Львівської області з 29 грудня 2015 року. Стягнуто з відповідача на користь позивача 8 620,36 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 29 грудня 2015 року по 21 червня 2016 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив із того, що підставою для накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на позивача був акт від 04 грудня 2015 року, при цьому підставою для звільнення був цей же акт від 04 грудня 2015 року, наказ про накладення дисциплінарного стягнення від 07 грудня 2015 року та акт від 18 грудня 2015 року, у якому йде мова про неналежне прибирання закріпленої працівником площі, а відтак суд дійшов висновку що до позивача двічі застосовано дисциплінарне стягнення за одне й те саме порушення, у вигляді догани та у вигляді звільнення, що суперечить вимогам закону. У порушення вимог статті 149 КЗпП України від позивача не було відібрано пояснення з приводу невиконання чи неналежного виконання своїх обов`язків. З урахуванням зазначеного та положень частин першої, другої статті 235 КЗпП України, суд поновив позивача на роботі, одночасно стягнувши середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Львівської області від 22 вересня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 липня 2017 року, апеляційну скаргу Дмитрівського НВК Радехівського району Львівської області задоволено. Рішення Радехівського районного суду Львівської області від 21 червня 2016 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у позові.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що процедура, встановлена законодавством про працю щодо звільнення позивача за пунктом 3 частиною першою статті 40 КЗпП України, відповідачем не порушена.
У вересні 2017 року ОСОБА_1 подала до апеляційного суду заяву про перегляд рішення апеляційного суду Львівської області від 22 вересня 2016 року за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що з листа-відповіді районного відділу освіти Радехівської районної державної адміністрації (далі - Радехівська РДА) від 19 серпня 2017 року на її інформаційний запит від 16 серпня 2017 року їй стали відомі обставини, які є істотними для справи та які не були і не могли бути їй відомі під час розгляду справи, а саме: те, що районний відділ освіти Радехівської РДА Львівської області Дмитрівському НВКкошти на оплату судового збору не виділяв і судовий збір за подання апеляційної скарги був оплачений особистими коштами фізичної особи - директора школи ОСОБА_8 Заявник вважає, що наведене свідчить про порушення порядку відкриття апеляційного провадження у даній справі, оскільки у зв`язку з несплатою юридичною особою судового збору апеляційне провадження не підлягало відкриттю, а апеляційну скаргу слід було залишити без розгляду. Наведене, як вважає позивач,вказує на наявність підстав для скасування рішення апеляційного суду за нововиявленими обставинами.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 04 липня 2018 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні її заяви про перегляд рішення апеляційного суду Львівської області від 22 вересня 2016 року за нововиявленими обставинами.
Відмовляючи у задоволенні заяви, апеляційний суд виходив із того, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги фізичною, а не юридичною особою, не є тією обставиною, що має істотне значення для вирішення спору про поновлення працівника на роботі, оскільки зазначена обставина не входить до предмета доказування в указаній справі і не могла вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі, як така, що стосується застосування судом норм процесуального права, а відтак не є нововиявленою обставиною в розумінні статті 423 ЦПК України.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове судове рішення про задоволення її заяви про перегляд рішення апеляційного суду Львівської області від 22 вересня 2016 року за нововиявленими обставинами, скасувати його і призначити справу на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що колегія суддів апеляційного суду порушила норми процесуального права, необґрунтовано відмовивши у клопотаннях позивача про її відводи, неупереджено та об`єктивно розглянувши вказану справу. Крім того, встановивши, що судовий збір за подання апеляційної скарги Дмитрівським НВК не сплачений, а був оплачений директором Дмитрівського НВК ОСОБА_8, що в розумінні статті 423 ЦПК України є нововиявленою обставиною, апеляційний суд безпідставно залишив заяву позивача про перегляд рішення апеляційного суду за нововиявленими обставинами без задоволення.