ПОСТАНОВА
Іменем України
09 серпня 2019 року
Київ
справа №346/973/17
адміністративне провадження №К/9901/19920/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув в письмовому провадженні в касаційній інстанції справу №346/973/17
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві в особі голови комісії Нечитайла Віктора Олександровича про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого Улицького В.З., суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М.),
в с т а н о в и в :
І. Суть спору:
1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом ( з урахуванням змін позовних вимог) до Міністерства внутрішніх справ України (далі -Відповідача1), Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві в особі голови комісії Нечитайла В .О. (далі-відповідач 2 ) в якому просив:
1.1 - визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління МВС України в м. Києві № 644 о/с від 30.07.2015 року в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ;
1.2 - зобов`язати ліквідаційну комісію Головного управління МВС України в місті Києві в особі голови комісії заступника начальника Головного Управління Національної поліції в м. Києві полковника поліції Нечитайла В .О. виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу;
1.3 - визнати ОСОБА_1 звільненим органів внутрішніх справ за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, у зв`язку з ліквідацією установи.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що наказ про звільнення є незаконний з огляду на те, що підстави для звільнення, на думку позивача відсутні, оскільки він не вчиняв дисциплінарного проступку. Окрім того, позивач зазначає що при звільненні роботодавцем допущено ряд формальних порушень, зокрема, запис у трудовій книжці не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме - не вказано причину звільнення із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Обґрунтовуючи необхідність зміни формулювання звільнення, позивач посилається на положення Постанови Пленуму Верховного суду України за № 9 від 06.11.92 "Про практику розгляду судами трудових спорів".
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.02.2019 року адміністративний позов задоволено частково.
3.1 Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління МВС України в м. Києві за № 644о/с від 30.07.2015 року в частині звільнення ОСОБА_1 з органів МВС України.
3.2 Зобов`язано Ліквідаційну комісію Головного управління Національної поліції України в м.Києві виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 9348,12 гривень.
3.3 Зобов`язано Ліквідаційну комісію Головного управління Національної поліції України в м. Києві прийняти рішення щодо можливості подальшого перебування на службі в поліції ОСОБА_1 в порядку пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про національну поліцію".
3.4 У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що посадовими особами відповідальними за проведення службової перевірки було порушено вимоги чинного законодавства, а також прав позивача, вказане в свою чергу свідчить про те, що результати службової перевірки не можуть бути визнані такими, що фіксують дійсні обставини справи.
5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.02.2019 року у справі №346/973/17 - скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м.Києві в особі голови комісії Нечитайла В.О. про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - залишено без розгляду.
6. Суд апеляційної інстанції залишаючи позовні вимоги без розгляду, виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом.
IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
7. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції було винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
8. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги позивач зазначає, що строк звернення до суду не пропустив, оскільки на момент звернення до суду ОСОБА_3 не видано копії наказу про звільнення та трудову книжку.
ІV. Установлені судами фактичні обставини справи
9. ОСОБА_1 відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 29.07.1991 за № 114 проходив службу в органах внутрішніх справ. По присвоєнню спеціального звання - лейтенант міліції, Наказом МВС України за № 1249 о/с від 08.07.2014 року, ОСОБА_1 для проходження служби направлено у Головне управління внутрішніх справ в м. Києві.
10. 09.07.2014 року позивача призначено на посаду старшого інспектора дорожньої патрульної служби першого взводу другого батальйону дорожньо-патрульної служби полку дорожньо-патрульної служби ДАІ підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві.
11. Відповідно до Наказу № 271 о/с від 03.04.2015 року, позивача призначено на посаду дільничного інспектора міліції відділу дільничних інспекторів міліції Святошинського районного управління ГУ МВС України в місті Києві.
12. Згідно наказу за № 644 о/с від 30.07.2015 року по особовому складу, дільничного інспектора міліції відділу дільничних інспекторів міліції Святошинського районного управління, лейтенанта міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) згідно підпункту ʼє" (за порушення дисципліни) пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС.
13. Передумовою притягнення позивача до даного виду дисциплінарної відповідальності слугував висновок службового розслідування проведеного по факту порушення ОСОБА_1 службової дисципліни.
14. Висновком службового розслідування встановлено, що 18.07.2015 року між позивачем, який перебував поза службою у форменому одязі у стані алкогольного сп`яніння та покупцями торгівельного кіоску за адресою АДРЕСА_1, виник конфлікт.
15. За наслідками проведеного службового розслідування за фактом вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який виразився в порушенні статей 2, 4, 5, 11, 12, частини 1 статті 7 Дисциплінарного Статуту, видано наказ від 22.07.2015 року за № 480 про притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.
16. 31 жовтня 2016 року ОСОБА_4 (мати ОСОБА_3 ) отримала на підставі довіреності трудову книжку на ім`я ОСОБА_3, витяг з наказу про звільнення та довідку про отримання звання. (а.с.66)
17. Не погоджуючись зі звільненням, позивач 24 лютого 2017 року звернувся до суду з адміністративним позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування (в редакції, яка діяла на час вирішення справи в суді першої та апеляційної інстанції)
18. Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
19. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Відповідно до абзацу першого частини другої статті 5 КАС України (в редакції до 15.12.2017 року), а також частини третьої статті 3 КАС України в чинній редакції, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.