ПОСТАНОВА
Іменем України
09 серпня 2019 року
Київ
справа №814/231/17
адміністративне провадження №К/9901/22679/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Миколаївській області
на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.04.2017 (суддя - Біоносенко В.В.)
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2017 (головуючий суддя - Ступакова І.Г., судді: Бітова А.І., Лук`янчук О.В.)
у справі 814/231/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області
про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ НП) про визнання протиправним та скасування наказу ГУНП від 06.01.17 № 5 о/с про його звільнення з поліції, поновлення на посаді начальника сектору Корабельного відділу ГУНП в Миколаївській області, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у ГУ НП в Миколаївській області не проводиться жодна реорганізація або скорочення штатів. В штаті ГУ НП в Миколаївській є багато вакансій, але під час вирішення питання про його звільнення, йому не було запропоновано жодну з них. На думку позивача, це суперечить вимогам статті 68 Закону України "Про Національну поліцію", статті 49-2 Кодексу законів про працю України .
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.04.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2017 позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП №5 о/с від 06.01.2017 року в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника сектору Корабельного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області;
- стягнуто з ГУ НП на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 07.01.2017 року по 04.04.2017 року у сумі 12163,23 гривень;
- стягнуто з ГУ НП на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за один місяць в розмірі 6615,09 гривень ;
- постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника сектору Корабельного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 6615,09 гривень допущено до негайного виконання.
Вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що відповідачем не проводиться реорганізація чи скорочення штатів, а лише заміна тимчасового штатного розпису на постійний, а ОСОБА_1 в свою чергу не було запропоновано жодної іншої посади, як в постійному штаті ГУ Національної поліції в Миколаївській області так і в іншому органі чи підрозділі поліції. Суд попередніх інстанцій також зазначили, що фактичною підставою для звільнення позивача був протокол атестаційної комісії від 27 лютого 2016 року, згідно з яким позивач не відповідає займаній посаді, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. У цьому зв`язку суд зауважив, що ГУ НП безпідставно не взяло до уваги судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 814/1649/16, у яких визнано протиправним та скасовано наказ про звільнення позивача з мотивів невідповідності займаній посаді. Тому, суди вважали звільнення позивача незаконним, дійшли висновку про необхідність його поновлення на службі в поліції зі стягненням на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який обраховано відповідно до Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260. Судами зазначено також, що порядок (процедура) звільнення працівника через скорочення штатів не визначений спеціальним законом, тому до правовідносин слід застосовувати загальні положення норм трудового законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
05.12.2017 року відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, яка 14 лютого 2018 року була передана на розгляд до Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.
У касаційній скарзі відповідач не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що порядок призначення поліцейських на посади під час здійснення реорганізації передбачений статтею 68 Закону № 580-VІІІ, що є нормами спеціального Закону. Скаржник наголошує, що наказами Голови Національної поліції України від 28 квітня 2016 року № 360 "Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Миколаївській області" та Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 31 травня 2016 року №440 "Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Миколаївській області" скасовано всі тимчасові штати Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та скорочено всі посади, в тому числі й ту, яку обіймав позивач. При вирішенні питань працевлаштування позивача на посаду постійного штату було виконано норми Закону в повному обсязі та враховано висновок атестаційної комісії про службову невідповідність позивача, визначений у протоколі ОП №15.00004067.0021904 від 27.02.2016, попередній досвід та відношення до службової дисципліни. Скаржник вказує також на неправильність застосування судами пункту 9 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції, затвердженого Наказом МВС України №260 від 06.04.2016.
Позивачем заперечення на касаційну скаргу не надані, що не перешкоджає її розгляду по суті.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Наказом начальника ГУ НП о/с "По особовому складу" від 07.11.2015 р. відповідно до пунктів 9 та 12 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" позивач був призначений на посаду начальника сектору Корабельного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.
Відповідно до наказу №192 о/с від 18.07.2016 року позивача звільнено зі служби в поліції за за пунктом 5 частини 1 статті 77 Закону № 580-VІІІ (через службову невідповідність).
Миколаївським окружним адміністративним судом 27.10.2016 року по справі №814/1649/16 винесено постанову, якою скасовано наказ №192 від 18.07.2016 року та поновлено позивача на посаді в поліції.
На підставі вищевказаної постанови був виданий наказ ГУ НП області №303 о/с від 03.11.2016 року, яким позивача поновлено на службі в поліції.
Позивачу 07.11.2016 року під підпис вручено попередження про можливе наступне звільнення зі служби в поліції в зв`язку з скороченням займаної посади.
06.01.2017 року відповідно до наказу відповідача №5 о/с позивач був звільнений з посади начальника сектору Корабельного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області за пунктом 4 частини 1 статті 77 Закону № 580-VІІІ, у зв`язку зі скороченням штатів.
Не погодившись з правомірністю цього наказу позивач звернувся з позовом до суду.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
"Стаття 19. <…> Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".
Кодекс законів про працю України (надалі - КЗпП України):
Стаття 40. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
"Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:
1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
…Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу".
Стаття 49-2. Порядок вивільнення працівників
"…Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно".
Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII:
Стаття 68. Порядок призначення поліцейських на посади під час здійснення реорганізації
"1. У разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення.