ПОСТАНОВА
Іменем України
09 серпня 2019 року
Київ
справа №806/1450/16
адміністративне провадження №К/9901/22072/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.
розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2016 (головуючий суддя - Жизневська А.В., судді: Котік Т.С., Охрімчук І.Г.)
у справі №806/1450/16
за позовом ОСОБА_1
до Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області
про визнання протиправними та скасування постанови №036932 від 05.07.2016 та припису №013382 від 05.07.2016,
ВСТАНОВИВ
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області (далі - відповідач ), в якому просив визнати протиправними та скасувати постанову №036932 від 05.07.2016 року про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 1700,00 грн. та припису №013382 від 05.07.2016 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем не надавалися жодні послуги з перевезення вантажів, зазначений транспортний засіб (автомобіль VOLVO FH, р.н. НОМЕР_1, напівпричіп SCHMITZ GOTHA р.н. НОМЕР_2 ) дійсно належить на праві власності ОСОБА_1 та його дружині, але за договором оренди був переданий в користування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 і саме вказаною особою 16.05.2016року використовувався в господарській діяльності.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року позов задоволено.
Суд визнав протиправними та скасував постанову Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області №036932 від 05.07.2016 року про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 1700,00 грн. та припис №013382 від 05.07.2016 року.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач у спірних відносинах не мав статусу автомобільного перевізника, та не може бути суб`єктом відповідальності передбаченої абзацом 3 частини 1 статті 60 Закон України "Про автомобільний транспорт", оскільки як встановлено судом транспортний засіб, який належить позивачу, у відповідності до вимог чинного законодавства був переданий у користуванні іншій особі. Зазначив, що посилання відповідача у приписі на пункт 31 Постанови Кабінету Міністрів України №879 27.06.2007 року є безпідставним, з огляду на те, що вказана постанова такого пункту не містить. Також вказав, що з оскаржуваного припису не вбачається, які саме порушення підлягають усуненню позивачем та не вказано порядок та механізм їх усунення.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2016 апеляційну скаргу Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області - задоволено, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року - скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.
Вказане рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що в процесі розгляду справи в суді першої інстанції та при апеляційному розгляді справи позивачем не підтверджено та не доведено факт ненадання 16.05.2016 року послуги з перевезення вантажів та належність перевозимого вантажу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 . Договір оренди укладений між позивачем та ОСОБА_3 не посвідчено в нотаріальному порядку у відповідності до статті 799 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), а наданий договір не підтверджено оплатою належними бухгалтерськими документами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
17 січня 2017 року позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, яка 14 лютого 2018 року була передана на розгляд до Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:
У своїй касаційній скарзі позивач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки ґрунтується на необ`єктивному дослідженні обставин справи. Скаржник зазначає, що суб`єктом відповідальності за вказане правопорушення є саме автомобільний перевізник. Також вказує, що ним не надавалися жодні послуги з перевезення вантажів, зазначений транспортний засіб (автомобіль VOLVO FH, р.н. НОМЕР_1, напівпричіп SCHMITZ GOTHA р.н. НОМЕР_2 ) дійсно належить на праві власності йому та його дружині, проте за договором оренди був переданий в користування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 і саме вказаною особою 16.05.2016 року транспортний засіб використовувався в господарській діяльності. Також наголошує, що посилання суду апеляційної інстанції на обов`язковість нотаріального посвідчення договору оренди транспортного засобу є хибними, оскільки такий договір укладено між фізичними особами-підприємцями у простій письмовій формі не потребує додаткового нотаріального посвідчення.
Відповідачем, подані заперечення на касаційну скаргу позивача, в яких просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Уповноваженими особами Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області при проведенні 16.05.2016року рейдової перевірки на автомобільній дорозі Р-06 Ульянівка - Миколаїв було виявлено, що з використанням транспортного засобу (автомобіль VOLVO FH, р.н. НОМЕР_1, напівпричіп SCHMITZ GOTHA р.н. НОМЕР_2 ), який належить на праві власності позивачу та його дружині ОСОБА_1, надавалися транспортні послуги з перевезення вантажу без наявності дозволу або документу про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, про що був складений акт від 16.05.2016 №0006001.
16.05.2016 року у водія ОСОБА_4, що управляв зазначеним транспортним засобом були відсутні зазначені документи, на підставі яких встановлюється маршрут проїзду такого транспортного засобу з часу завантаження до часу здійснення габаритно-вагового контролю та плати за такий проїзд.
За вказане порушення вимог, тобто за надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 року N 2344-III (далі - Закон N 2344-III ), на підставі абзацу третього частини першої статті 60 Закону N 2344-III оскаржуваною постановою відповідача №036932 від 05.07.2016 року до позивача був застосований адміністративно - господарський штраф в сумі 1700,00грн.
Одночасно 05.07.2016року позивачу був внесений припис щодо усунення в строк до 19.07.2016року виявлених порушень законодавства про автомобільний транспорт, а саме п.31 Постанови КМ України №879 від 27.06.2007р. щодо надання послуг з внутрішніх перевезень вантажу з перевищенням нормативних вагових параметрів без внесення плати за такий проїзд та без повідомлення про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
Вважаючи зазначену постанову та припис протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач оскаржив їх в судовому порядку.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Закон України "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 року N 2344-III (далі - Закон N 2344-III ).
Стаття 1 Закону № 2344-III: автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Частина 11 статті 6 Закону N 2344-III: державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Стаття 48 Закону N 2344-III: автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством.
Абзац 3 частини 1 статті 60 Закону N 2344-III: за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок № 879).