ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 921/192/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В. А. - головуючого, Багай Н. О., Дроботової Т. Б.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмежено відповідальністю "Санітарно-екологічний сервіс"
на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 (судді: Кордюк Г. Т., Орищин Г. В., Желіка М. Б.) у справі
за позовом Дочірного підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Кременецький комбінат хлібопродуктів"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санітарно-екологічний сервіс"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство Державна акціонерна компанія Хліб України,
про визнання недійсним договору оренди,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Кременецький комбінат хлібопродуктів" (далі - ДП ДАК "Хліб України") звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санітарно-екологічний сервіс" (далі - ТОВ "Саніторно-екологічний сервіс") про визнання недійсним договору оренди.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 06.05.2019 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про передачу справи на розгляд іншому суду та відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.
2.2. ТОВ "Санітарно-екологічний сервіс" оскаржило ухвалу господарського суду Тернопільської області від 06.05.2019 в апеляційному порядку і просило скасувати її в частині відмови в задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд іншому суду.
2.3. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 апеляційну скаргу ТОВ "Санітарно-екологічний сервіс" повернуто скаржнику з підстав, передбачених пунктом 4 частини п`ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України.
2.4. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачена можливість оскарження ухвали про відмову в задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд іншому суду у справі окремо від рішення суду.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із рішенням апеляційного суду ТОВ "Санітарно-екологічний сервіс" у касаційній скарзі просить ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 скасувати і передати справу для продовження її розгляду до суду апеляційної інстанції.
3.2. Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що предметом позову є визнання правочину недійсним, вказаний спір не пов`язаний безпосередньо з місцем виконання договору, а тому підсудність вказаного спору визначається на підставі статті 27 Господарського процесуального кодексу за загальним правилом. Зважаючи на те, що місцезнаходженням відповідача є вул. Віскозна, 3, м. Київ, тому на думку скаржника, матеріали справи №921/192/19 необхідно передати за встановленою підсудністю до Господарського суду міста Києва.
3.3. ТОВ "Санітарно-екологічний сервіс" вважає, що апеляційним судом неправильно застосовано пункт 8 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України, чим обмежено йому доступ про правосуддя, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги виходячи з наступного.
4.2. Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
4.3. Відповідно до частини другої статті 254 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення не допускається.
4.4. Отже, перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений у статті 255 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним.
4.5. Системне тлумачення статті 255 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні з метою забезпечення балансу інтересів сторін, не допущення зловживання процесуальними правами, справедливий розгляд справи упродовж розумного строку.
4.6. Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення зі справи.