1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



09 серпня 2019 року

м. Київ



справа № 907/183/19



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,



розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (далі - Комунальне підприємство, скаржник)

на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 05.04.2019 (суддя Ремецькі О.Ф.) та

постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.06.2019 (головуючий - суддя Орищин Г.В., судді - Галушко Н.А., Желік М.Б.)

про вжиття заходів забезпечення позову



у справі № 907/183/19

за позовом приватного підприємства "Олком Віп" (далі - ПП "Олком Віп", позивач)

до приватного підприємства "Індивідуал" (далі - ПП "Індивідуал", відповідач)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство

про зобов`язання передати майно.



1. Історія справи



1.1. 18.10.2018 до господарського суду Закарпатської області надійшов позов ПП "Олком Віп" до ПП "Індивідуал" про зобов`язання передати майно, обумовлене договором купівлі-продажу від 05.11.2018 №01/18, а саме 57 рекламних конструкцій, що розташовані у місті Києві та призначені для розміщення зовнішньої реклами загальною вартістю 786 000 грн за адресною програмою відповідно до додатку №1 до цього договору (перелік зазначається).



1.1.1. Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач виконав свої зобов`язання за договором купівлі-продажу та вніс обумовлену попередню плату за рекламні конструкції, однак відповідач не передав йому рекламні конструкції, визначені цим договором.



1.2. До позовної заяви ПП "Олком Віп" долучило заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу, Комунальному підприємству, а також іншим третім особам, вчиняти дії, спрямовані на демонтаж, переміщення, пошкодження, розбирання, приховування, відчуження, знищення, передачу на зберігання, передачу в заставу, обтяження в інший спосіб чи передачу на інших підставах майна, щодо якого заявлено позов - 57 рекламних конструкцій, що розташовані у місті Києві та призначені для розміщення зовнішньої реклами, яке є предметом договору купівлі-продажу від 05.11.2018 №01/18 за адресною програмою відповідно до додатку №1 до договору.



1.2.1. Позивач мотивував свою заяву тим, що всі рекламні конструкції, які призначені для розміщення зовнішньої реклами є змонтованими та розміщені у відповідних місцях, за адресною програмою, що обумовлено та визначено сторонами договору в додатку №1 до договору. Позивач відповідно до умов договору належним чином виконав свої зобов`язання та сплатив на користь відповідача попередню оплату у розмірі визначеному договором. Строк передачі товару на користь позивача як покупця настав. Однак відповідач свої зобов`язання не виконує, обґрунтовані вимоги позивача ігнорує, діє недобросовісно, своїх зобов`язань за договором не виконує, грубо порушує його умови, заподіює шкоди правам та інтересам позивача.



Зокрема, після укладення договору позивачем було проведено перевірку наявності всіх рекламних конструкцій, які були придбані позивачем за умовами договору. У результаті такої перевірки станом на 20.12.2018 було зафіксовано відсутність частини рекламних конструкцій, які були визначені у додатку №1 до договору та знаходились у місті Києві. Позивач листом від 20.12.2018 №04 повідомив продавця про виявлені факти та вжиття відповідних заходів.



Позивач стверджує, що відповідач грубо ігнорує вимоги позивача, вживає активних заходів до демонтажу, переміщення, відчуження та приховування майна, яке є предметом договору та підлягає передачі позивачу як покупцю.



Додатково такі обставини підтверджуються розміщенням ПП "Індивідуал" у мережі Інтернет пропозиції щодо продажу рекламних конструкцій, які знаходяться у місті Києві за доступними цінами.



2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції



2.1. Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 05.04.2019 заяву ПП "Олком Віп" задоволено. Вжито заходи забезпечення позову у справі № 907/183/19, а саме заборонено ПП "Індивідуал", КП "Київреклама", а також іншим третім особам вчиняти дії, спрямовані на демонтаж, переміщення, пошкодження, розбирання, приховування, відчуження, знищення, передачу на зберігання, передачу в заставу, обтяження в інший спосіб чи передачу на інших підставах майна, щодо якого заявлено позов - 57 рекламних конструкцій, що розташовані у місті Києві та призначені для розміщення зовнішньої реклами, яке є предметом договору купівлі-продажу від 05.11.2018 №01/18 за адресною програмою відповідно до Додатку №1 до даного договору.



2.1.1. Постановляючи ухвалу, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність зв`язку між заявленими позивачем заходом забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти дії щодо предмета спору і обраним способом захисту, співмірність та адекватність заходів із позовними вимогами, а також врахував, що невжиття відповідних заходів не впливатиме на господарську діяльність відповідача.



Крім того, суд першої інстанції визнав достатньо обґрунтованим припущення позивача про те, що здійснення ПП "Індивідуал" дій щодо відчуження та передачі спірних об`єктів може утруднити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову зважаючи на мотиви, викладені позивачем та пов`язаність предмету спору із заходами забезпечення позову. Суд, крім того, взяв до уваги ту обставину, що заявник не заперечував щодо вжиття судом заходів зустрічного забезпечення щодо відшкодування можливих збитків відповідачу, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.



2.2. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.06.2019 скасовано ухвалу суду першої інстанції від 05.04.2019 в частині забезпечення позову шляхом заборони переміщення, пошкодження, розбирання, приховування, передачу на зберігання майна, щодо якого заявлені позовні вимоги. В решті ухвалу залишено без змін.



2.2.1. Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість ухвали від 05.04.2019 у частині наявності загрози для істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у даній справі.



Суд виходив з того, що:



- із наведених фактичних обставин, які є документально обґрунтованими, встановлено, що відповідач ПП "Індивідуал" та третя особа КП "Київреклама" здійснюють активну поведінку стосовно майна, яке є предметом позову у даній справі;

- поведінка відповідача виявляється у нездійсненні передачі позивачу обумовленого договором майна та вчиненні дій, спрямованих на продаж частини рекламних конструкцій (лист від 21.03.2019 №3, оголошення про продаж майна), а поведінка третьої особи у здійсненні діяльності, спрямованої на демонтаж конструкцій (переліки рекламних засобів, що підлягають демонтажу);

- третя особа у судовому засіданні не заперечила того факту, що рекламні конструкції, які є предметом даного спору, плануються до демонтажу;

- постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 24.04.2019 у ВП №56359926 закінчено виконавче провадження за виконавчим листом від 15.02.2018 № 826/4608/17, виданим Окружним адміністративним судом міста Києва про зобов`язання КП "Київреклама" прийняти відповідне рішення про надання ПП "Індивідуал" дозволів на розміщення зовнішньої реклами відповідно до принципу мовчазної згоди згідно поданих ПП "Індивідуал" заяв та отриманих ним описів за наступними адресами: місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 70; місто Київ, вулиця Анни Ахматової, 3; місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 41; місто Київ, проспект Перемоги, 5; місто Київ, проспект Перемоги, 6; місто Київ, проспект Перемоги, 24; місто Київ, проспект Перемоги, 9; місто Київ, проспект Перемоги, 49/2 170 м від вулиці Гарматна у напрямку площі Перемоги; місто Київ, проспект Перемоги, 38, місто Київ, проспект Перемоги, 7; місто Київ, проспект Перемоги, 33; місто Київ, проспект Перемоги, 45; місто Київ, проспект Перемоги, 3; місто Київ, вулиця Борщагівська (біля шляхопроводу по проспекту Повітрофлотський); місто Київ, проспект Степана Бендери, вулиця Вербова (розподільчий трикутник на залізничному шляхопроводі, напрямок до ст. місто "Петрівка"); місто Київ, проспект Повітрофлотський, з`їзд на вулицю Борщагівську; місто Київ, вулиця Олени Теліги, 33; місто Київ, вулиця Набережно-Лугова, 2.



Однак, розглянувши запропоновані позивачем заходи забезпечення позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що такі заходи не відповідають вимогам розумності та адекватності, а також наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Колегія суддів зазначила, що позов у справі не може забезпечуватися забороною вчинення дій, які не мають стосунку до предмету позову і не впливають на можливість виконання судового рішення у справі (передача майна на зберігання), а також з приводу яких немає підстав вважати, що такі можуть бути вчинені відповідачем чи третьою особою в рамках їх звичайної та законної господарської діяльності (пошкодження, розбирання, приховування), або є похідними за своєю суттю (переміщення). У зв`язку з наведеним, колегія суддів у цій частині скасувала ухвалу суду першої інстанції.



3. Короткий зміст вимог касаційної скарги



3.1. У касаційній скарзі Комунальне підприємство, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить скасувати ухвалу господарського суду Закарпатської області від 05.04.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.06.2019 у справі № 907/183/19, прийняти нову постанову, якою скасувати заходи забезпечення позову.



АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ



4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу



4.1. Місцевий та апеляційний господарські суди:



- необґрунтовано послались на те, що у договорі купівлі-продажу від 15.11.2018 №01/18 та додатку № 1 до нього сторони чітко визначили, що предметом договору є 57 рекламних конструкцій, які розташовані у місті Києві за конкретними адресами, як на суттєву умову договору та підставу для вжиття заходів забезпечення позову;

- при постановленні оскаржуваних судових рішень не застосували Цивільний та Господарський кодекси України, закони України "Про рекламу", "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та "Про благоустрій населених пунктів", Типові правила розміщення зовнішньої реклами;

- не надали належної оцінки тій обставині, що характеристикою товару, який є предметом спору, не є місце його розташування;

- не дослідили зібрані у справі докази та визнали встановленими обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів;

- суд апеляційної інстанції неповно та однобічно дослідив матеріали справи, а також не надав жодної правової оцінки тому, що відповідач немає документів дозвільного характеру, які надають йому право на провадження дій щодо здійснення господарської діяльності у сфері розповсюдження зовнішньої реклами із встановленням рекламних засобів на певний строк та у певному місці - дозволів на розміщення зовнішньої реклами;

- обираючи заходи забезпечення позову, порушили принцип співмірності із заявленими позивачем позовними вимогами.



5. Позиція позивача



5.1. У відзиві на касаційну скаргу ПП "Олком Віп" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.



Позивач звертає увагу на те, що згідно з пунктом 3.7 договору купівлі-продажу від 15.11.2018 № 01/18 відповідач не може без письмового погодження з позивачем відчужувати чи розпоряджатись в інший спосіб рекламними конструкціями, які є предметом цього договору, а також демонтувати чи переміщувати їх. Також згідно з пунктом 4.1.3 зазначеного договору відповідач зобов`язався забезпечити якість товару та його повний обсяг відповідно до додатку № 1 до договору.



Позивач зазначає, що сторони чітко досягли згоди щодо предмета договору, визначивши його параметри, якісні та кількісні характеристики, його цільове призначення та місцезнаходження кожної рекламної конструкції, зазначеної у Додатку №1 до договору та відповідної адресної програми їх встановлення. Місцезнаходження рекламних конструкцій є істотною умовою договору, складає окрему характеристику кожної позиції предмету договору, що є очевидним при аналізі змісту умов договору. Саме рекламні конструкції у їх місцезнаходженні за визначеною адресною програмою складали для позивача мету укладання договору купівлі-продажу.



6. РОЗГЛЯД СПРАВИ ВЕРХОВНИМ СУДОМ



Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/183/19 було визначено колегію суддів у складі: головуючий - суддя Малашенкова Т.М., судді: Бенедисюк І.М., Колос І.Б., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2019.



Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 08.07.2019 № 29.3-02/1108 у зв`язку з перебуванням судді Колос І.Б. на лікарняному призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 907/183/19, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуючий), Бенедисюк І.М., Селіваненко В.П.



Ухвалою Верховного Суду від 11.07.2019 відкрито касаційне провадження у даній справі у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.



Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 09.08.2019 № 29.3-02/1791 у зв`язку з перебуванням судді Селіваненка В.П. на лікарняному призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 907/183/19, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуючий), Бенедисюк І.М., Колос І.Б.



7. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції



Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.



Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).



ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ



8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій



8.1. Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.


................
Перейти до повного тексту