ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 912/2185/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників сторін:
позивача - адвокат Кочмар О.Й., адвокат Колос Ю.В.
відповідача 1 - адвокат Клименко Є.Г.
відповідача 2 - директор Карандашов Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
від 02.04.2019
за позовом Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ"
до відповідачів: 1. Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об`єднання "Етал"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Електромеханічні заводи - Україна"
про визнання недійсним договору поруки №1/07 від 30.01.2015
в межах справи № 912/2185/16
за заявою боржника Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об`єднання "Етал"
про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
1. Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 29.06.2016 порушено провадження у справі № 912/2185/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об`єднання "Етал" (далі в тексті - ПрАТ "НВО "Етал"/ Боржник/Відповідач 1).
2. ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" у межах провадження у справі № 912/2185/16 про банкрутство ПрАТ "НВО "ЕТАЛ", звернулося до господарського суду з позовною заявою про визнання недійсним договору поруки № 1/07 від 30.01.2015 укладеного ПрАТ "НВО "ЕТАЛ" та ТОВ "Управляюча компанія "Електромеханічні заводи - Україна".
3. Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 15.05.2017, яка постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.08.2017 залишена в силі, в задоволенні позову відмовлено.
4. Постановою Верховного Суду від 04.08.2018 ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 15.05.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.08.2017 скасовано, справу №912/2185/16 у скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
5. За результатами нового розгляду, ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 16.11.2018 позов задоволений: визнано недійсним договір поруки №1/07 від 30.01.2015, укладений між Приватним акціонерним товариством "Науково-виробниче об`єднання "Етал" та Закритим акціонерним товариством "Управляюча компанія "Електромеханічні заводи - Україна", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Електромеханічні заводи - Україна".
6. Не погодившись із ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Управляюча компанія "Електромеханічні заводи - Україна" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.
7. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2019 у даній справі апеляційну скаргу задоволено. Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 16.11.2018 у справі №912/2185/16 скасовано. В задоволенні позову відмовлено.
8. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
8.1 Відповідно до договору поруки №1/07 від 30.01.2015 Приватне акціонерне товариство "Науково-виробниче об`єднання "Етал" (поручитель) поручалось перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Електромеханічні заводи - Україна" (кредитор) за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Новокаховський електромашинобудівний завод" (боржник) зобов`язань щодо оплати заборгованості в сумі 4 583 286,17 грн. та нарахованих на суму заборгованості штрафних санкцій та процентів, які виникли на підставі договору позики №19 від 25.11.2005 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Новокаховський електромашинобудівний завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест", договору про відступлення права вимоги № 1/07 від 26.06.2007, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест" та кредитором, додаткової угоди № 1 від 04.01.2011 до договору № 1/07 від 26.06.2007, укладеної між кредитором та боржником (основне зобов`язання).
8.2 Згідно з пунктом 2.1 договору поручитель поручається за виконання боржником Основного зобов`язання в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків в разі прострочення боржником термінів оплати та сплату інших платежів, які можуть бути належні до сплати боржником кредитору за основним зобов`язанням.
8.3 Пунктом 3.1 договору встановлено, що поручитель зобов`язується у разі порушення боржником основного зобов`язання самостійно виконати зазначене зобов`язання боржника перед кредитором.
8.4 Відповідно до пункту 4.1 договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами. Дія договору припиняється з припиненням забезпеченого порукою Основного зобов`язання, а також у разі якщо протягом 10 років від дня настання строку виконання основного зобов`язання кредитор не пред`явить до поручителя вимоги або позову (пункт 4.2 договору).
8.5 Не допускається розірвання договору в односторонньому порядку до повного виконання основного зобов`язання (пункт 4.4 договору).
8.6 На вимогу Закритого акціонерного товариства "Управляюча компанія "Електромеханічні заводи - Україна" № 1/03/15 від 17.03.2015 Приватне акціонерне товариство "Науково-виробниче об`єднання "Етал" в листі № 11/17/0610 від 05.04.2015 повідомило про визнання заборгованості, у тому числі згідно з договором поруки №1/07, однак у зв`язку з важкою економічною ситуацією, скрутним фінансовим становищем підприємства, відсутністю достатньої суми коштів на поточному рахунку, підприємство не має можливості оплатити борг (том 2 матеріалів нового розгляду позовної заяви, а.с. 92).
8.7 Згідно претензії № 1/06/15 від 09.06.2015 Закрите акціонерне товариство "Управляюча компанія "Електромеханічні заводи - Україна" виставило Приватному акціонерному товариству "Науково-виробниче об`єднання "Етал" вимогу оплатити заборгованість, у тому числі за спірним договором поруки, протягом 10 днів та попередило про звернення до господарського суду у разі незадоволення даної претензії (том1 матеріалів нового розгляду позовної заяви, а.с. 125).
8.8 У відповідь на вказану претензію Приватне акціонерне товариство "Науково-виробниче об`єднання "Етал" в листі № 13/17/0610 від 23.06.2015 зазначило про визнання заборгованості, про неможливість її оплати через скрутне фінансове становище та запропонувало реструктуризацію заборгованості на 5 років (том 1 матеріалів нового розгляду позовної заяви, а.с. 126).
8.9 В листі № 3/07/15 від 29.07.2015 Закрите акціонерне товариство "Управляюча компанія "Електромеханічні заводи - Україна" погодилось на реструктуризацію за умови оплати частини заборгованості у розмірі 3 370 493,63 грн., на що Приватне акціонерне товариство "Науково-виробниче об`єднання "Етал" в листі № 19/17/061 від 03.09.2015 повідомило про свою згоду на запропоновану реструктуризацію, однак з початком погашення заборгованості через один рік (том 1 матеріалів нового розгляду позовної заяви, а.с. 127, 128).
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
9. 12.04.2019 Акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ" звернулось через Центральний апеляційний господарський суд до Верховного Суду із касаційною скаргою від 12.04.2019 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2019 у справі № 912/2185/16, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
10. 24.04.2019, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України, касаційну скаргу Акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" від 12.04.2019 разом з матеріалами нового розгляду позовної заяви ПАТ "Піреус Банк МКБ" у справі № 912/2185/16 надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
11. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 912/2185/16 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 20.05.2019.
12. Ухвалою Верховного Суду від 30.05.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 912/2185/16 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" від 12.04.2019 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2019; розгляд касаційної скарги призначено на 31.07.2019 об 11 год. 00 хв.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.
13. Не погоджуючись з прийнятою постановою, АТ "Піреус Банк МКБ" подано касаційну скаргу, в якій останнє просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
14. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
14.1 Судом апеляційної інстанції не враховано вказівок Верховного Суду щодо необхідності дослідження наявності ознак фіктивності правочину.
14.2 Відповідач 2 не вчинив жодних дій щодо належного виконання оспорюваного договору.
14.3 Суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми частини 5 статті 203, статті 234, частини 1 статті 553, частин 1,2 статті 554 Цивільного кодексу України, у зв`язку із чим дійшов помилкового висновку, що листи Відповідачів підтверджують вчинення сторонами дій щодо виконання договору поруки.
15. Представники скаржника в судовому засіданні 31.07.2019 підтримали касаційну скаргу з підстав викладених в ній.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
16. ТОВ "Управляюча компанія "Електромеханічні заводи - Україна" подано відзив на касаційну скаргу в якому останнє просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
17. ПрАТ "НВО "ЕТАЛ" подано відзив на касаційну скаргу в якому останнє просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
18. Представники відповідачів в судовому засіданні 31.07.2019 заперечили проти касаційної скарги з підстав викладених у відзивах.
Позиція Верховного Суду
19. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
20. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
21. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
22. Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
23. Частиною 4 статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.
24. Відповідно до частин 1, 2 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
25. Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
26. За змістом статті 215 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.
27. У розумінні приписів наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
28. При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.