ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 905/1302/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Губенко Н.М., Ткач І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.,
за участю представників:
позивача - не з`явився,
відповідача - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",
на рішення Господарського суду Донецької області
(суддя - Зекунов Е.В.)
від 05.10.2018,
та постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуючий - Шутенко І.А., судді - Геза Т.Д., Плахов О.В.)
від 17.12.2018,
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",
до комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа",
про стягнення 155 503 529,04 грн,
В С Т А Н О В И В:
У липні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача 155 503 529, 04 грн, з яких 14 849 990, 62 грн - 3 % річних, 140 653 538, 42 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.01.2012 між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) і комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" (покупець) було укладено договір про закупівлю природного газу № 16-12-БО. На виконання цього договору, позивач передав відповідачу природний газ, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу. Однак, відповідач отриманий газ своєчасно не оплатив, чим порушив умови договору № 16-12-БО від 19.01.2012. З урахуванням вказаного, на підставі ст. ст. 509, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних та інфляційні втрати.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 05.10.2018 позов задоволено частково.
Стягнуто з ККП Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 121 233 451, 56 грн, з яких 106 383 460, 94 грн - інфляційні втрати, 14 849 990, 62 грн - 3 % річних та судові витрати.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 скасовано рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення 16 952 092,03 грн інфляційних втрат та прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Скасовано рішення Господарського суду Донецької області від 05.10.2018 в частині стягнення з ККП Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" судового збору в сумі 67 310,71 грн.
Викладено резолютивну частину рішення Господарського суду Донецької області від 05.10.2018 у справі № 905/1302/18 в новій редакції: "позовні вимог Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних у загальному розмірі 155 503 529 грн 04 копійки задовольнити частково. Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заборгованість в загальному розмірі 104 281 359, 53 грн, яких: 89 431 368,91 грн втрати від інфляції; 14 849 990,62 грн - 3 % річних. В іншій частині позову відмовити. Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 413 480,11 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції.".
11.01.2019 ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подала касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.12.2018, в якій просить постанову апеляційного суду скасувати в частині відмови у стягненні 51 222 169,51 грн інфляційних втрат та прийняти в цій частині нове рішення, яким ці вимоги задовольнити.
Підставами для скасування постанови апеляційного суду в частині відмови у стягненні 51 222 169,51 грн інфляційних втрат зазначає те, що постанова суду апеляційної інстанції (в оскаржуваній частині) прийнята з порушенням норм матеріального права і неправильним застосуванням норм процесуального права - ст. ст. 73, 74, 77 ГПК України та підлягає скасуванню згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 277 ГПК України. Зазначає про те, що ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" відповідно до положень листа Верховного Суду України № 62-97-р від 03.04.1997 при здійсненні розрахунку інфляційних втрат використовує методику розрахунку, за якою збільшення суми боргу на індекс інфляції здійснюється за кожний місяць. При цьому для розрахунку кожного наступного періоду використовується сума боргу збільшена на індекс інфляції попереднього місяця. Вважає, що використання для розрахунку інфляційних втрат суми боргу без урахування збільшення на індекс інфляції призводить до зовсім інших математичних результатів, які суперечать підходу, встановленому Верховним Судом України та Державною службою статистики України. Отже, на думку позивача, перерахунку згідно з інфляційними процесами підлягають не тільки основна сума боргу а й суми, на які збільшився борг за попередні періоди внаслідок інфляційних процесів (такий порядок розрахунку відповідає і висновкам, викладеним у розділі 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013). Стверджує, що судом було здійснено неправильний перерахунок інфляційних втрат. Посилається на постанову Верховного Суду від 17.07.2018 у справі № 904/10242/17.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.
Як встановлено господарськими судами, 19.01.2012 між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) і комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" (покупець) було укладено договір про закупівлю природного газу № 16-12-БО, за умовами якого продавець зобов`язувався поставити покупцеві імпортований природній газ, а покупець - прийняти і оплатити цей природній газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього договору.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 03.09.2012 у справі № 5006/8/47/2012 стягнуто з ККП Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 95 306 555,66 грн основного боргу за договором № 16-12-БО від 19.01.2012 у вказаний судом період.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.06.2015 у справі № 908/2111/15-г стягнуто з ККП Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" на користь позивача 3 578 339, 86 грн заборгованості, 10 894 529, 32 грн штрафу, 11 358 791,67 грн пені, 10 724 074, 29 грн 3% річних, 9 946 988,64 грн інфляційних втрат за відповідний період.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 08.12.2015 у справі № 905/2657/15 стягнуто з КПП Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" на користь позивача 65 613 976,90 грн інфляційних втрат, 4 050 071,55 грн 3 % річних.
Задовольняючи частково позовні вимоги у цій справі № 905/1302/18, місцевий господарський суд виходив з того, що якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання. Зазначив, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з прийняттям судового рішення, наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків. Врахувавши вказані вище судові рішення, а також те, що станом на 23.05.2018 у відповідача існує заборгованість у сумі 155 503 529,04 грн (що складається з зобов`язань з січня по липень 2012 року), здійснивши власний перерахунок інфляційних витрат та 3% річних, місцевий суд дійшов висновку про їх часткове задоволення та стягнення з відповідача на користь позивача 106 383 460,94 грн інфляційних втрат, 14 849 990,62 грн 3 % річних.
Скасовуючи рішення місцевого суду та викладаючи його резолютивну частину в новій редакції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що місцевим судом було допущено помилку при перерахунку інфляційних втрат, зокрема, за період з 01.04.2017 до 30.04.2018, що призвело до визначення неправильної суми інфляційних втрат, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Здійснивши свій перерахунок інфляційний втрат, суд апеляційної інстанції стягнув їх з відповідача на користь позивача у сумі 89 431 368,91 грн. Вказав на обґрунтованість нарахування інфляційних втрат лише на суму основного боргу.