ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 925/31/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Студенець В.І., Ткач І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Черкаський асфальтобетонний завод",
на рішення Господарського суду Черкаської області
(суддя - Грачов В.М.)
від 02.04.2018,
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Калатай Н.Ф., судді - Пашкіна С.А., Мартюк А.І.)
від 08.01.2019,
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Черкаський асфальтобетонний завод",
до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради,
про стягнення 89 781,80 грн,
В С Т А Н О В И В:
31.12.2016 ПрАТ "Черкаський асфальтобетонний завод" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Департамента архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради про стягнення 89 781,00 грн боргу, з яких 46 000,00 грн несплаченого авансу, 3 640,93 грн 3% річних та 40140,87 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, всупереч умовам п. 4.1 рамкової угоди № 178-468 від 30.04.2014, у визначені угодою строки і розмірі не перерахував аванс, внаслідок чого у позивача з 13.05.2014 виникло право на його стягнення та нараховано суми 3% річних і інфляційних втрат у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України на суму боргу (прострочений аванс) за період з 13.05.2014 по 31.12.2016. Як стверджував позивач прострочена сума боргу становить 1850186,70 грн несплаченого авансу, 146 433,54 грн 3% річних, 3 464 710,75 грн інфляційних втрат. Посилаючись на відсутність у нього коштів на сплату судового збору для подання позову про стягнення всієї суми заборгованості, позивач заявив до стягнення лише частину боргу.
Спір у справі розглядався господарськими судами неодноразово.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.03.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2017 позов задоволено.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2017 вказані рішення скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 02.04.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2019, в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову господарські суди виходили з того, що ПрАТ "Черкаський асфальтобетонний завод", всупереч умовам рамкової угоди № 178-468 від 30.04.2014, без отримання авансу розпочав і виконав роботи на суму, яка перевищує суму авансу, що підлягав сплаті. Виконані роботи прийняті і оплачені замовником.
З огляду на вказівки, викладені у постанові Вищого господарського суду України від 09.11.2017, суди дійшли висновків, що заявлена у позові вимога щодо стягнення з відповідача боргу саме у вигляді авансу не відповідає визначеному в рамковій угоді поняттю авансу та, з зазначених у позовній заяві підстав, не може бути задоволена. Вказали, що вимоги позивача про стягнення 40 140,87 грн інфляційних втрат та 3 640,93 грн 3 % річних є похідними від основної вимоги про стягнення спірної суми авансу, відповідно, такі вимоги судом також вважаються необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
ПрАТ "Черкаський асфальтобетонний завод" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанції.
Стверджує, що за умовами рамкової угоди № 178-468 від 30.04.2014 відповідач мав обов`язок перерахувати позивачу аванс в сумі 1 850 186,70 грн в строк до 12.05.2014 включно, проте його не виконав, внаслідок чого у позивача виникло право на стягнення авансу, інфляційних втрат та 3 % річних. Посилається на правову позицію Верховного Суду України у постанові від 21.12.2016 у справі № 905/2187/13.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає постанову апеляційного суду та рішення місцевого суду законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін.
Посилається на своє повідомлення № 10655 від 22.12.2018 про відмову від рамкової угоди № 178-468 від 30.04.2014, припинення зобов`язань за рамковою угодою № 178-468 від 30.04.2014 на підставі 653 Цивільного кодексу України. Причиною розірвання такої угоди стала затримка виконання повного комплексу будівельних робіт.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.
Як встановлено господарськими судами, 30.04.2014 Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради як генеральний замовник, Департамент архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради як замовник, та Публічне акціонерне товариство "Черкаський асфальтобетонний завод" як підрядник за результатом проведення процедури закупівлі в одного учасника уклали між собою рамкову угоду № 178-468, за умовами якої підрядник зобов`язався виконати додаткові роботи з "Будівництва зливної каналізації по вул. Козацькій в м. Черкаси" до робіт, визначених договором підряду від 15.09.2011 № 468 (об`єкт), за переліком, обсягами робіт та використовуючи матеріали, наведеними в додатках № № 1-4 угоди, які є невід`ємними її частинами, а також згідно з проектно-кошторисної документацією на виконання цих робіт.
Відповідно до пункту 3.1 угоди, її ціна становить 6 167 289,00 грн з урахуванням ПДВ.
Пунктами 3.2 та 3.3 угоди визначено, що її ціна може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Платіжні зобов`язання замовника перед підрядником за Угодою виникають за наявності у замовника відповідного бюджетного призначення (бюджетних асигнувань).
Пунктом 4.1 угоди передбачено, що протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту її підписання сторонами, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2006 № 1404, замовник перераховує підряднику аванс у розмірі 30 % від ціни угоди, який підрядник зобов`язується використати на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій та виробів протягом 3 місяців з моменту отримання цих коштів. По закінченню вищевказаного терміну, протягом 1 робочого дня невикористана сума авансу має бути повернута замовнику.
За умовами пункту 4.2 угоди, остаточний розрахунок за виконані роботи, здійснюється протягом 60 банківських днів з моменту і на підставі підписаних замовником і підрядником актів виконаних робіт за формами № КБ-2в, № КБ-3. У разі затримки бюджетного фінансування та/або затримки здійснення платежів не з вини замовника, оплата за виконані роботи здійснюється протягом 3 банківських днів з дати отримання замовником фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.
Пунктом 5.1 угоди визначено, що підрядник зобов`язаний розпочати роботи за угодою протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання ним на свій розрахунковий рахунок авансу згідно п. 4.1 угоди (за умови виконання замовником вимог п. 6.1.1 угоди і завершити виконання робіт з будівництва об`єкту протягом 9 місяців з дати укладення угоди з урахуванням графіку виконання робіт наведеного у додатку № 5 до угоди.
В органах казначейської служби угода зареєстрована 16.07.2014.
Також судами встановлено, що Департамент архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради аванс у визначений угодою строк не перерахував, однак позивач виконав роботи на загальну суму 3 732 419,30 грн, про що 15.09.2014 представники сторін підписали акти виконаних робіт форми № КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми № КБ-3 № 1 на суму 3 089 738,60 грн та № 3 на суму 108 079,31 грн, окрім того 03.10.2014 сторони підписали акт виконаних робіт № 2 на суму 534 601,40 грн.
Вказані акти були повністю оплачені відповідачем в період з 22.09.2014 по 08.10.2014.
Матеріали справи містять акт звірки взаємних розрахунків між ПрАТ "Черкаський асфальтобетонний завод" та Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 28.02.2018, підписаний та скріплений печатками сторін, відповідно до якого відповідач сплатив позивачу за рамковою угодою 22.09.2014 - 108 079,31 грн, 03.10.2014 - 200 000,00 грн, 06.10.2014 - 200 000,00 грн, 07.10.2014 - 200 000,00 грн, 08.10.2014 - 3 024 340,00 грн.
Досліджуючи обставини правовідносин сторін судами встановлено, що в зв`язку з несвоєчасним виконанням позивачем робіт за рамковою угодою № 178-468 від 30.04.2014 відповідач звертався до Господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення з ПАТ "Черкаський асфальтобетонний завод" пені та штрафу (справа № 925/1934/15).
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.02.2016 у справі № 925/1934/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 і постановою Вищого господарського суду України від 27.09.2016, позов Департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради до ПАТ "Черкаський асфальтобетонний завод" задоволено, стягнуто 681 630,10 грн пені та 121 743,48 грн штрафу.
Господарськими судами у справі № 925/1934/15, зокрема, встановлено, що на виконання умов рамкової угоди позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи на загальну суму 3 732 419,31 грн (акти виконаних робіт від 15.09.2014 № 1 на суму 3 089 738,60 грн, № 2 від 03.10.2014 на суму 534 601,40 грн, № 3 на суму 108 079,31 грн), які відповідачем оплачені через казначейський рахунок в період з 22.09.2014 по 08.10.2014.
ПАТ "Черкаський асфальтобетонний завод" жодних інших робіт за рамковою угодою не виконував, що, враховуючи прийняте на себе зобов`язання виконати роботи на загальну суму 6 167 289,00 грн, є порушенням умов угоди. Роботи за рамковою угодою мали бути виконані в строк до 01.02.2015.
Суди у справі № 925/1934/15 вказали, що ПАТ "Черкаський асфальтобетонний завод" виконав роботу, не отримавши від Департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради аванс у встановлений угодою строк та надав відповідачу акти приймання виконаних робіт за липень 2014 року і отримав кошти на суму виконаних робіт із зазначенням у платіжних дорученнях призначення платежу як за виконані роботи. Тобто, фактично своїми діями сторони узгодили порядок виконання позивачем робіт без передоплати.
Враховуючи, що сторонами як у справі № 925/1934/15 та у цій справі № 925/31/17 є одні й ті ж самі особи, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що обставини, встановлені рішеннями господарських судів у справі 925/1934/15, відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи, у якій беруть участі ті самі особи, щодо яких встановлені ці обставини.
Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні спору, Верховний Суд виходить з такого.
Укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 33 Господарського кодексу України та § 1, 3 глави 61 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст. 875 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 318 Господарського кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
За приписами ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.