Постанова
Іменем України
08 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 756/17310/17
провадження № 61-6416св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач ? Київська міська рада,
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 06 вересня 2018 року у складі судді Диби О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 13 лютого
2019 року у складі колегії суддів: Музичко С. Г., Болотова Є. В.,
Лапчевської О. Ф.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами до Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визначення додаткового строку тривалістю два місяці для прийняття спадщини.
Позовні вимоги мотивовано тим, що у вересні 2010 році померла її мати - ОСОБА_6 . Після її смерті залишилась спадщина у вигляді 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 .
Після смерті матері позивач є спадкоємцем першої черги. Проте у зв`язку із вказаними подіями перебувала у депресивному та хворобливому стані, опинилась у важкому матеріальному становищі, тому не мала змоги прийняти спадщину у встановлений законом строк. Крім того, позивач вказує, що у неї були відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, що також послугувало причиною не звернення до нотаріальної контори.
Влітку 2017 року позивач випадково дізналась про існування заповіту складеного на її користь, тому звернулась до Двадцять першої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом, проте їй було відмовлено з підстав пропуску шестимісячного строку для звернення із такою заявою.
ОСОБА_1 просила визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки вважає, що має поважні причини пропуску визначеного законом строку для подачі відповідної заяви.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 06 вересня
2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Постановою Київського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Оболонського районного суду місті Києва від 06 вересня 2018 року залишено без змін.
Постанова мотивована тим, що зазначені позивачем обставини, не є тією об`єктивною і непереборною обставиною, що перешкодили їй вчинити дії щодо прийняття спадщини.
Короткий зміст вимог та доводів наведених у касаційній скарзі:
21 березня 2019 року ОСОБА_1 звернулася через засоби поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Оболонського районного суду міста Києва від 06 вересня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не надали належної оцінки інформаційній довідці зі Спадкового реєстру від 03 жовтня 2017 року
№ 49319456, якапідтверджує, що ОСОБА_1 дізналася про заповіт лише влітку 2017 року і є належним доказом поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. Крім того, матеріали спадкової справи після смерті ОСОБА_6 не містять відомостей щодо повідомлення нотаріусом спадкоємця за заповітом про відкриття спадщини.
Доводи інших учасників справи:
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи
№ 756/17310/17 з Оболонського районного суду міста Києва.
У червні 2019 року матеріали цивільної справи № 756/17310/17 надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Короткий зміст встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи:
ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_6
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла.
07 липня 2010 року ОСОБА_6 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Одинадцятої київської державної нотаріальної контори
Тютюн І. М., згідно якого все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, взагалі все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона матиме право за законом, вона заповідає доньці ОСОБА_1