Постанова
Іменем України
07 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 446/185/18
провадження № 61-9604св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Стрепнівська сільська рада Кам?янка-Бузького району Львівської області,
третя особа ? ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 13 листопада 2018 року у складі судді Бакай І. А. та постанову Львівського апеляційного суду від 21 березня 2019 року у складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся із позовними вимогами до Стрептівської сільської ради Кам?янка-Бузького району Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 . Після її смерті залишилося спадкове майно ? житловий будинок АДРЕСА_1 з усіма надвірними спорудами та земельна ділянка (пай), розташована на території Стрептівської сільської ради Кам?янка-Бузького району Львівської області.
Ще до відкриття спадщини ОСОБА_1 було відомо, що його матір?ю був складений заповіт на користь його сестри - ОСОБА_4 . Однак, як йому стало відомо, ОСОБА_4 спадщину згідно заповіту не прийняла, а тому він має право на першочергове спадкування за законом після смерті своєї матері.
Для прийняття спадщини ОСОБА_1 звернувся 04 грудня 2017 року до нотаріуса, де йому було повідомлено, що він пропустив строк для подачі заяви про прийняття спадщини і, що цей строк можливо продовжити лише в судовому порядку.
Враховуючи те, що він постійно здійснював міжнародні вантажні перевезення у нього не було можливості оформити право на спадщину. Крім того вважав, що спадщину прийняла його сестра і в нього не було підстав для її прийняття.
З урахуванням зазначених обставин позивач, посилаючись на статті 1268, 1272, 1277 ЦК України просив визначити йому додатковий строк, тривалістю два місяці, для подання до Кам?янка-Бузької державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його матері ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від
13 листопада 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено наявності у нього об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для своєчасного прийняття спадщини після смерті спадкодавця, оскільки позивачем не надано суду доказів поважності не звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини до 12 жовтня 2005 року, а позовні вимоги до Стрептівської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області є необґрунтованими, оскільки належним відповідачем у даній справі є ОСОБА_2
Постановою Львівського апеляційного суду від 21 березня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Стернюка В. А. залишено без задоволення. Рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 13 листопада 2018 року залишено без змін.
Постанова мотивована тим, що позивачем не надано доказів того, що його постійне перебування за межами України в указаний період, наявність заповіту на сестру було пов`язано з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього на вчинення дій щодо прийняття спадщини у встановлений законом строк. Позивач ОСОБА_1 не заявляв клопотань про залучення ОСОБА_2 до справи в якості співвідповідача, вважаючи таку неналежним власником спірного майна.
Короткий зміст вимог та доводів наведених у касаційній скарзі:
11 травня 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Стернюк В. А. звернувся через засоби поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 13 листопада 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 21 березня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд мав з власної ініціативи залучити ОСОБА_2 в якості співвідповідача, хоча й помилковими є висновки судів попередніх інстанцій, що ОСОБА_2 є належним відповідачем у даній справі. Процедура прийняття спадщини передбачена ЦК України і не передбачає її прийняття шляхом визнання права власності на спадкове майно за рішенням суду відповідно до положень статті 392 ЦК України, як це було здійснено ОСОБА_2 .
На момент пред`явлення позову ОСОБА_2 не була власником спірного майна, її право не могло оспорюватися або не визнаватися іншою особою.
Судами не враховано основного доводу ОСОБА_2 про те, що підстав для звернення із заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини у нього не було, оскільки він знав про наявність заповіту його матері на користь його сестри ОСОБА_4 .
Доводи інших учасників справи:
У липні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2, в якому вона просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від
13 листопада 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від
21 березня 2019 року - без змін.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи
№ 446/185/18 з Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області.
У червні 2019 року матеріали цивільної справи № 446/185/18 надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Короткий зміст встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи:
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 .
Згідно довідки виконкому Стрептівської сільської ради від 13 грудня
2017 року ОСОБА_3 до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1, була одна зареєстрована у будинку АДРЕСА_1 .
Після її смерті залишилося спадкове майно ? житловий будинок АДРЕСА_1 з усіма надвірними спорудами та земельна ділянка (пай), розташована на території Стрептівської сільської ради.