Постанова
Іменем України
31 липня 2019 року
м. Київ
справа № 761/31548/15-ц
провадження № 61-18557св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миронівського районного суду Київської області від 30 січня 2017 року у складі судді Рудика Ю. В. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 05 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Ігнатченко Н. В., Кулішенка Ю. М., Сушко Л. П.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"
ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров`я.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 та його дружині
ОСОБА_3 належить на праві власності жилий будинок та земельна ділянка на АДРЕСА_1 . Для збереження садиби у належному стані ОСОБА_1 та його дружина здавали її в оренду
ОСОБА_4
18 квітня 2015 року ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_3 надали згоду ОСОБА_2 на придбання будинку, відповідно до усної домовленості у двомісячний строк сторони повинні були оформити договір купівлі-продажу будинку. Цього ж дня ОСОБА_4 був попереджений про розірвання договору оренди садиби та визначено п`ятнадцятиденний строк для передачі будинку, також відповідачу була передана у користування земельна ділянка.
Договір купівлі-продажу будинку між сторонами укладено не було.
Посилаючись на те, що у зв`язку з відмовою відповідача укласти договір купівлі-продажу будинку, крім упущеної вигоди, позивачу завдано майнову шкоду, пов`язану з ушкодженням здоров`я та спричинено моральні страждання, ОСОБА_1, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача упущену вигоду у розмірі 18 000 грн, матеріальну шкоду - 30 000 доларів США, що в еквіваленті складає 793 800 грн, моральну шкоду - 100 000 доларів США, що в еквіваленті складає 2 646 000 грн, та витрати на правову допомогу - 5 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 30 січня
2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позов не підлягає задоволенню у зв`язку з його необґрунтованістю та недоведеністю.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 05 квітня 2017 року рішення Миронівського районного суду Київської області від 30 січня 2017 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову у зв`язку з його необґрунтованістю. Крім того, позивач не довів належними та допустимими доказами порушення його прав з боку відповідача, оскільки ОСОБА_1 не є власником майна, у результаті пошкодження якого йому завдано збитків.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і передати справу на новий судовий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що Миронівський районний суд Київської області не мав законних підстав розглядати позов та ухвалювати заочне рішення. Крім того, справу було розглянуто без участі позивача, однак заяву про розгляд справи без участі останнього матеріали справи не містять.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки",
у справі призначено повторний автоматизований розподіл.
Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2019 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди установили, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24 вересня 1997 року ОСОБА_3 є спадкоємцем майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 Спадковим майном є жилий будинок та господарчі споруди на АДРЕСА_1 .
Згідно з відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28 липня 2016 року земельні ділянки: площею 0,1321 га, яка розташована на АДРЕСА_1, та площею 0,0766 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, були внесені до державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02 серпня 2016 року. Власником вказаних земельних ділянок є ОСОБА_3
11 квітня 2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладений договір оренди садиби за вказаною адресоюі, яка складається із житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами (зі всіма зручностями) та земельної ділянки площею 0,0766 га.
18 квітня 2015 року ОСОБА_3 вручила ОСОБА_4 попередження щодо розірвання договору оренди садиби та визначила п`ятнадцятиденний строк передачі будинку.
З матеріалів справи вбачається, що 04 серпня 2016 року між ОСОБА_1, який діє від імені ОСОБА_3 на підставі довіреності від 21 квітня 2016 року, та ОСОБА_6 укладений договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований на земельній ділянці площею 0,1321 га за адресою: АДРЕСА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.