ПОСТАНОВА
Іменем України
08 серпня 2019 року
Київ
справа №802/1473/17-а
адміністративне провадження №К/9901/3798/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13.10.2017 у складі судді Чернюк А.Ю. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 у складі колегії суддів: Залімського І.Г., Сушка О.О., Смілянця Е.С. у справі № 802/1473/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління Уктрансбезпеки у Житомирській області про визнання протиправними дій та визнання протиправним та скасування плати за проїзд, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Управління Уктрансбезпеки у Житомирській області, в якому просив:
- визнати незаконними дії працівників Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області щодо повторного нарахування плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів;
- скасувати розрахунок плати за великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів № 2224524 від 10.07.2017 про нарахування ОСОБА_1 плати за проїзд в сумі 816, 48 грн.
2. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 13.10.2017 у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
2.1. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. 27.03.2017 року автомобіль Renault, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом марки Krone, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, що належить позивачу, здійснював перевезення дошки обрізної у кількості 40т з пункту навантаження: Кисоричи, Рівненської області до пункту розвантаження: Коростень, Житомирської області.
3.2. В цей же день, у пункті габаритно-вагового контролю д/д М07 "Київ-Ковель" 160+150 км Управлінням Укртансбезпеки у Житомирській області було проведено перевірку з питань дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, а тому вказаний автомобіль було зупинено та проведено габаритно-ваговий контроль. За результатами перевірки складено акт від 27.03.2017 серії № 0004524 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.
3.3. За результатами перевірки встановлено, що навантаження на осі автомобіля становило: нормативно допустиме навантаження на одиночну ось 11 т, при цьому загальна маса становила 12, 45 т та на строєну (одинарна шина) ось 27, 3 т, при нормативно допустимому 22 т. Загальна вага всього транспортного составу складає 46350 кг, тоді як нормативно допустима маса 40000 кг, зафіксоване осьове навантаження на строєну вісь 27 300 кг при нормативно допустимому 22 000 кг.
3.4. В подальшому, на підставі вказаного акту, складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 1118,88 євро.
3.5. Водночас, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 10.07.2017 у справі № 802/588/17-а визнано протиправними дії працівників Управління Укртрансбезпеки Житомирської області щодо встановлення результатів перевірки та скасовано розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів в сумі 1118,88 євро. Вказане рішення набрало законної сили 01.08.2017.
3.6. Проте в подальшому, відповідачем було сформовано оновлений розрахунок від 10.07.2017 за № 0004524 на суму 816,48 євро плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 27.03.2017 серії AM № 0070041.
3.7. Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, оскільки вважає, що складення розрахунку від 10.07.2017 № 0004524, на підставі акту від 27.03.2017 серії АМ № 0070041 є неправомірним так як дії відповідача за вказаним актом були предметом спору у справі № 802/588/17-а, за результатами розгляду якої судом прийнято рішення прийнято на користь ОСОБА_1 .
4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав на те, що порушення, встановлені рішенням суду у справі № 802/588/17-а стосуються лише обрахунку суми плати за проїзд в розмірі 1118, 88 євро, а саме застосування більшої ставки за перевищенням осьових навантажень. Разом з тим, судами зазначено про те, що під час визначення суми плати за проїзд, посадовими особами відповідача було застосовано ставку 0,54 євро, а інформація про подію відображена в акті 27.03.2017 серії AM № 0070041, що свідчить про правомірність дій відповідача.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Позивач звернувся до суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
5.1. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що на думку позивача всі дії відповідача щодо визначення суми плати за проїзд було визнано неправомірними в рамках розгляду справи № 802/855/17-а, відтак застосування акту 27.03.2017 серії AM № 0070041 є недоцільним. Інші доводи касаційної скарги містять оцінку доказам, які знаходяться у справі та висновкам суду, зроблених на підставі їх дослідження.
5.2. Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів без змін, посилаючись на помилковість доводів касаційної скарги.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
6. Конституція України від 28.06.1991 № 254к/96-ВР.
6.1.Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
7. Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV.
7.1. Частина друга статті 2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
7.2. Стаття 242. Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
8. Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III.
8.1. Стаття 1. Великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження.
8.2. Частина третя статті 6. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує: формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту; нормативно-правове регулювання; визначення пріоритетних напрямів розвитку автомобільного транспорту.
9.1. Пункт 1. Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
9.2. Підпункт 2 пункту 5. Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України.