ПОСТАНОВА
Іменем України
08 серпня 2019 року
Київ
справа №804/15260/15
адміністративне провадження №К/9901/62357/18 К/9901/62565/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року у складі судді Ляшко О.Б. та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року у складі колегії суддів Шальєвої В.А., Білак С.В., Юрко І.В. у справі № 804/15260/15 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом, в якому, у з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила:
- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ліквідатору Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадиров В.В. (надалі по тексту - Уповноважена особа) щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) № 008-03616-250215 "Найкращий від Миколая" від 25 лютого 2015 року, укладеного між позивачем і ПАТ "Дельта Банк" (далі - банк, банківський вклад), оформлені листом від 23 вересня 2015 року № 8821/312;
- зобов`язати Уповноважену особу подати до Фонду додаткову інформацію щодо неї як вкладника, який має право на відшкодування за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду та включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, що підлягають відшкодуванню за договором банківського вкладу;
- зобов`язати Фонд включити позивача до загального реєстру вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, в розмірі 161148,68 грн. за банківським вкладом.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2015 визнано протиправними дії Уповноваженої особи щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) № 008-03616-250215 "Найкращий від Миколая" від 25.02.2015, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1, оформлені листом № 8821/312 від 23.09.2015.
Зобов`язано Уповноважену особу включити ОСОБА_1 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, за договором банківського вкладу (депозиту) № 008-03616-250215 "Найкращий від Миколая" у доларах США від 25.02.2015 у сумі 161148,68 грн.
Зобов`язано Уповноважену особу надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_1, якій необхідно здійснити виплату відшкодування у сумі 161148,68 грн. по договору банківського вкладу (депозиту) № 008-03616-250215 "Найкращий від Миколая" у доларах США від 25.02.2015, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк".
Зобов`язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити в реєстр вкладників ПАТ "Дельта Банк" для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування ОСОБА_1 на суму 161148,68 грн. по договору банківського вкладу (депозиту) № 008-03616-250215 "Найкращий від Миколая" у доларах США від 25.02.2015, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк".
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2016 року постанову суду першої інстанції скасовано, провадження в адміністративній справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 скасована ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2016, справа направлена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2018 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2015 залишено без змін.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Уповноважена особа та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подали касаційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просять скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог касаційних скарг заявниками зазначено, що укладений позивачем із банком правочин є нікчемним у відповідності до положень пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Переваги від укладення договору банківського вкладу полягають в можливості отримання за рахунок позивача суми відшкодування більшої, ніж передбачено законом, а також отриманні платником - ініціатором перерахунку коштів, як кредитором, грошових коштів позачергово та раніше за інших кредиторів банку. Зазначено, що операції із перерахування коштів з поточних рахунків фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки були здійснені в період дії постанови НБУ від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних".
Відзиву на касаційні скарги позивачем до суду не подано.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
У ході розгляду справи судами встановлено, що 25 лютого 2015 року між ОСОБА_1 (вкладник) та банком укладено договір банківського вкладу у доларах США, на виконання умов підпункту 1.6 якого позивачу відкрито вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 . Згідно з підпунктом 1.2 договору сума вкладу становила 6 тис. доларів США. Підпунктом 1.8 договору зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого у банку, або готівкою через касу банку в день укладання сторонами договору.
Пунктом 1 додаткової угоди від 25 лютого 2015 року № 1 до договору банківського вкладу передбачено, що зарахування вкладу на рахунок може бути здійснено шляхом перерахування з відкритого у банку поточного рахунку іншої фізичної особи-резидента.
25 лютого 2015 року (в день укладення договору) на рахунок позивача з рахунку ОСОБА_2 перераховано суму вкладу у розмірі 6 тис. доларів США, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності, № 46454462.
Відповідно до підпункту 1.3 договору вклад залучався на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок по 26 травня 2015 року, тобто на три календарні місяці.
У підпункті 1.10 договору сторонами було визначено, що у разі закінчення строку залучення вкладу або в разі дострокового припинення дії цього договору вклад виплачується шляхом зарахування на поточний рахунок, відкритий на ім`я вкладника в установі Банку.
2 березня 2015 року на підставі постанови Правління НБУ від цієї ж дати № 150 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", за яким з 3 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію, уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в банку призначено Кадирова В.В.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 8 квітня 2015 року № 71 тимчасову адміністрацію у банку запроваджено на шість місяців - з 3 березня 2015 року до 2 вересня 2015 року включно.
26 травня 2015 року закінчився строк дії договору, у зв`язку з чим позивач звернувся до банку з вимогою повернути їй як вкладнику кошти, що були нею розміщені у банку згідно з умовами договору.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 3 серпня 2015 року № 147 строк здійснення тимчасової адміністрації у банку продовжено до 2 жовтня 2015 року включно.
Постановою НБУ від 2 жовтня 2015 року № 664 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано банк.
Цього ж дня виконавчою дирекцією Фонду ухвалено рішення № 181 про початок процедури ліквідації банку з 5 жовтня 2015 року по 4 жовтня 2017 року включно.
На виконання наказу уповноваженої особи Фонду від 29 травня 2015 року № 408 та рішення виконавчої дирекції Фонду від 27 липня 2015 року № 174/15 Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями банку здійснено перевірку щодо виявлення договорів (правочинів) за вкладними операціями, що є нікчемними з підстав, передбачених частиною третьою статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 4452-VI).
За результатами цієї перевірки названа Комісія дійшла висновку, що умови, зокрема, договору банківського вкладу, укладеного ОСОБА_1 та банком, за якими здійснювалося перерахування коштів на вкладний рахунок позивача з рахунку іншої фізичної особи-вкладника банку, надають позивачу як кредитору банку переваги перед іншими кредиторами, а отже, такий договір є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI. У зв`язку з наведеним тимчасова адміністрація банку направила позивачу лист від 23 вересня 2015 року № 8821/312 (отриманий на початку жовтня 2015 року), яким повідомлено, що згідно із зазначеною вище нормою Закону № 4452-VI договір банківського вкладу є нікчемним та відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Задовольняючи позовні вимог, суд першої інстанції, з доводами якого погодився і апеляційний суд, вказав на безпідставність висновку уповноваженої особи Фонду про нікчемність договору банківського вкладу з визначених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI передумов, а відтак і відсутність підстав для невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення), передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.
Суд зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката. Слід зазначити, що положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
Отже, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження у ньому тимчасової адміністрації.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.
Відповідно до положень статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
Частина третя статті 38 Закону № 4452-VI, в редакції, станом на дату укладення договору банківського вкладу, визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;