ПОСТАНОВА
Іменем України
07 серпня 2019 року
Київ
справа №359/5367/18
адміністративне провадження №К/9901/17216/19, №К/9901/17217/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шевцової Н.В.,
суддів: Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 359/5367/18
за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43
до Міністерства оборони України
про стягнення грошової компенсації замість продовольчого пайка
за касаційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_28
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2019 року, ухвалену колегією суддів у складі головуючого-судді - Собківа Я.М., суддів - Ісаєнко Ю.А., Рагімової Т.О.,
У С Т А Н О В И В:
I. Суть спору та установлені судами обставини справи
1. Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2009 року позовні вимоги позивачів до Міністерства оборони України (далі - відповідач) про стягнення грошової компенсації замість продовольчого пайка, починаючи з березня 2000 року, задоволені у повному обсязі.
2. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2010 року скасовано постанову Бориспільського міськрайонного суду від 21 квітня 2009 року, а саме: в задоволенні позову позивачів до Міністерства оборони України про стягнення грошової компенсації замість продовольчого пайка, відмовлено.
3. Допущено поворот виконання постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2009 року, а саме: зобов`язано позивачів повернути Міністерству оборони України безпідставно стягнені з нього кошти для виплати грошової компенсації замість продовольчих пайків.
4. Бориспільським міськрайонним судом Київської області були видані виконавчі листи на примусове виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду №2-а-372/09 від 31 березня 2010 року.
5. В липні 2018 року Міністерство оборони України звернулося до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із заявою про ухвалення додаткової постанови, якою зазначити конкретний розмір коштів, які підлягають стягненню з позивачів на користь Міністерства оборони України.
ІІ. Рішення судів у цій справі та мотиви їх ухвалення
6. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2019 року у задоволенні заяви Міністерства оборони України про ухвалення додаткової постанови, відмовлено. Стягнуто з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 42000 грн. Стягнуто з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_28 витрати на правничу допомогу у розмірі 42000 грн.
7. Приймаючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що Бориспільський міськрайонний суд не наділений повноваженнями для ухвалення додаткового рішення, оскільки не ухвалював постанови по суті спірних правовідносин. Крім того, суд зазначив, що за змістом заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення, відповідач фактично просить роз`яснити спосіб виконання судового рішення. Також суд першої інстанції, приймаючи рішення в частині розподілу судових витрат щодо стягнення на користь позивачів витрат на правничу допомогу, виходив з їх підтвердженням наявними у справі доказами та не доведенням їх не співмірності відповідачем.
8. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2019 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України задоволено частково.
8.1. Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2019 року в частині стягнення з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 42000 грн. та на користь ОСОБА_28 витрат на правничу допомогу у розмірі 42000 грн. скасовано.
8.2. У задоволенні заяв про стягнення судових витрат у вигляді сплаченої правничої допомоги відмовлено.
8.3. В іншій частині ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2019 року залишено без змін.
9. Приймаючи постанову в частині скасування ухвали суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що розподіл судових витрат може бути проведено лише у випадку вирішення спору по суті позовних вимог. Встановивши, що Бориспільським міськрайонним судом Київської області при прийнятті ухвали від 07 лютого 2019 року не вирішувалось питання по суті позовних вимог, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для щодо застосування положень статті 139 КАС України щодо розподілу судових витрат.
10. 20 травня 2019 року позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_28 на зазначену постанову суду апеляційної інстанції подано касаційні скарги, які зареєстровано у Верховному Суді 20 травня 2019 року.
11. У касаційних скаргах позивачі оскаржують постанову апеляційного суду в частині відмови у стягненні з Міністерства оборони України вартості правничої допомоги, просять касаційний суд в цій частині постанову апеляційного суду скасувати та ухвали суду першої інстанції залишити без змін.
12. В обгрунтування доводів касаційної скарги позивачі посилаються на порушення апеляційним судом норм процесуального права, визначених частиною сьомою статті 134, частинами шостою, сьомою та восьмою статті 139 КАС України. Зазначають, що суд апеляційної інстанції не навів підстав відхилення доказів, якими позивачами підтверджено понесені ними витрати на правничу допомогу. Також позивачі, вважають, що апеляційний суд безпідставно, не скасовуючи ухвалу суду першої інстанції в частині відмови в ухваленні додаткового рішення, змінив порядок розподілу судових витрат.
13. 01 липня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження та витребувано справу № 359/5367/18 з Бориспільського міськрайонного суду Київської області.
14. 18 липня 2019 року відповідачем подано заперечення на касаційну скаргу, в яких посилаючись на її необґрунтованість, просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін. Відповідач вважає, що судом першої інстанції при прийнятті ухвали про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення не було вирішено спір по суті позовних вимог, а тому не було підстав здійснювати розподіл судових витрат та стягувати на користь позивачів витрати на правничу допомогу.
15. 24 липня 2019 року зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
16. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
17. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
18. Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
19. Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
20. Пунктом 1 частини третьою статті 132 КАС України до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.