ПОСТАНОВА
Іменем України
08 серпня 2019 року
Київ
справа №826/23790/15
адміністративне провадження №К/9901/15007/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №826/23790/15
за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" Пантіної Любові Олександрівни, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2016 року (прийняту у складі судді - Іщука І.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Лічевецького І.О., суддів - Мацедонської В.Е., Мельничука В.П.),
у с т а н о в и в :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" Пантіної Любові Олександрівни, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив суд:
- визнати протиправним Повідомлення про нікчемність правочинів від 27.08.2015 року № 01-10/4087 Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Пантіної Любові Олександрівни щодо визнання договору банківського вкладу від 28.05.2015 року № 350792 та операції з внесення 28.05.2015 року грошових коштів на рахунок № НОМЕР_1 нікчемними.
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Пантіну Любов Олександрівну надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 99995 грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 за договором банківського вкладу від 28.05.2015 року № 350792 укладеним з ПАТ "Український професійний банк".
2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що позивач є вкладником ПАТ "Український Професійний Банк" у розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. 12 квітня 2016 року Окружний адміністративний суд міста Києва вирішив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що перерахування коштів на рахунок позивача було здійснено з метою створення штучного зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на відшкодування коштів за рахунок держави.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 16 червня 2016 року Київський апеляційний адміністративний суд вирішив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2016 року - без змін.
6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 11 липня 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
У касаційній скарзі скаржник просить постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню. Скаржник зазначає, що дії Уповноваженої особи щодо визнання договору банківського вкладу від 28.05.2015 року № 350792 та операції з внесення 28.05.2015 року грошових коштів на рахунок № НОМЕР_1 нікчемними є протиправними, оскільки не ґрунтуються на Законі України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2016 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року.
9. 02 лютого 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.
10. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 11.06.2019 №685/0/78-19, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Рибачука А.І., Тацій Л.В.
11. Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи за участю позивача та його представника, справу призначено до касаційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 08.08.2019.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. 28 травня 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Український професійний банк" було укладено договір банківського вкладу "Стандарт" № 350792, відповідно до якого, банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 99 995,00 грн. у тимчасове строкове користування на строк до 30.06.2015 р. та зобов`язується сплачувати проценти за його користування.
Відповідно до платіжного доручення № 1 від 28.05.2015 р. грошові кошти у зазначеній сумі були переказані позивачу від ОСОБА_3 .
28 травня 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову за № 348 "Про віднесення ПАТ "Український професійний банк" до категорії неплатоспроможних".
На підставі цієї постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28 травня 2015 року №107 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Український професійний банк", згідно з яким з 29 травня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Український професійний банк".
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Український професійний банк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіну Любов Олександрівну.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 28 серпня 2015 року № 562 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28 серпня 2015 року № 158 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Український професійний банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Листом №01-10/4087 від 27.08.2015 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" Пантіна Любов Олександрівна повідомила позивача про те, що правочини, в тому числі договір банківського вкладу від 28.05.2015р. №350792 та операції з внесення 28.05.2015р. грошових коштів на рахунок № НОМЕР_1 є нікчемними відповідно до вимог ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ст. 228 Цивільного кодексу України.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
14. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 №4452-VI (далі - Закон №4452-VI) установлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.
За визначенням статті 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Згідно частин 1, 2 статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (…), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (…). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Суд зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката.
Слід зазначити, що положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
Отже, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження у ньому тимчасової адміністрації.
Відповідно до положень статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
Частина третя статті 38 Закону № 4452-VI (в редакції, станом на дату укладення договору банківського вкладу) визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;