ПОСТАНОВА
Іменем України
07 серпня 2019 року
Київ
справа №826/25128/15
адміністративне провадження №К/9901/44422/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №826/27030/15
за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2016 року, ухвалену у складі головуючого судді Федорчука А.Б., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Коротких А.Ю., суддів: Ганечко О.М., Літвіної Н.М.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасово адміністрації ПАТ "Дельта банк" про нікчемність Договору банківського вкладу (депозиту) від 27.02.2015 №001-09509-27022015, укладеного між ОСОБА_1 і ПАТ "Дельта Банк", яке оформлене наказом від 16.09.2015 №813;
- зобов`язати Уповноважену особу подати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського вкладу (депозиту) від 27.02.2015 № 001-09509-270215 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він є вкладником в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а відповідач протиправно не включив його до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує його право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу. Вважає, що віднесення його договору банківського вкладу до нікчемного на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 зазначеного Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2017 року, позов задоволено в повному обсязі.
Як встановлено, 27 лютого 2015 року між ПАТ "Дельта банк" (Банк), з однієї сторони, та ОСОБА_2 (Вкладник), з іншої сторони, було укладено Договір №001-09509-270215 банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" у гривнях від. на суму 60 000,00 грн. за ставкою 13% річних строком дії по 13.03.2015.
Згідно з п. 1.8 цього договору зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відритого в банку, або готівкою через касу банку в день укладання сторонами цього договору.
Цього ж дня сторони уклали додаткову угоду №1 до договору №001-09509-270215, якою викладено п. 1.8 в новій редакції, а саме: "Зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладання сторонами цього договору. Виключно для цілей цього договору сторони домовились, що умови п. 5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі цього договору, не застосовуються".
Відповідно до платіжного доручення №46569564 від 27 лютого 2015 року ОСОБА_3 перерахувала з власного рахунку кошти у сумі 60 000,00 грн. на вкладний (депозитний) рахунок позивача.
Разом з цим, постановою Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 30 жовтня 2014 року №692/БТ Банк віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів.
Цією постановою вирішено з дня її прийняття до кінця строку запровадити для банку обмеження, зокрема: здійснювати залучення коштів від фізичних осіб в обсязі, що не перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття цієї постанови (у розрізі валюти), та за процентними ставками, не вищими, ніж середні по банківській системі; не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, окрім договорів, укладених до набрання чинності цією постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.
Банк наказом від 3 листопада 2014 року №2650 з метою стабілізації діяльності банку запровадив з 4 листопада 2014 року ряд обмежень, серед іншого: не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до 4 листопада 2014 року, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.
2 березня 2015 року Правління НБУ ухвалило постанову №150 про віднесення Банку до категорії неплатоспроможних та визнало такою, що втратила чинність, постанову Правління НБУ від 30 жовтня 2014 року №692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних".
В подальшому, рішенням виконавчої дирекції Фонду "Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 2 березня 2015 року № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" від 8 квітня 2015 року № 71 до рішення виконавчої дирекції Фонду від 2 березня 2015 року № 51 внесено зміни, а саме: викладено пункт 2 цього рішення у такій редакції: "Тимчасову адміністрацію запровадити строком на шість місяців з 3 березня 2015 року по 2 вересня 2015 року включно".
Рішенням виконавчої дирекції Фонду "Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" від 3 серпня 2015 року № 147 строки здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" продовжено до 2 жовтня 2015 року включно.
На підставі постанови Правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" від 2 жовтня 2015 року № 664, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку" від 2 жовтня 2015 року № 181.
Відповідно до вказаного рішення розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" з 5 жовтня 2015 року по 4 жовтня 2017 року та призначено Уповноважену особу Фонду - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.
Виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 20 лютого 2017 року № 619, відповідно до якого продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк" на два роки до 4 жовтня 2019 року.
Відповідно до даного рішення продовжено повноваження ліквідатора ПАТ "Дельта Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами Кадирова Владислава Володимировича на два роки до 4 жовтня 2019 року.
Також встановлено, що після початку процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк" на офіційному веб-сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) розміщено оголошення, що Фонд гарантування розпочне виплати вкладникам ПАТ "Дельта Банк" за Загальним реєстром (не залежно від часу закінчення строку депозитного договору) з 8 жовтня 2015 року.
Разом з цим, комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ "Дельта Банк" було здійснено перевірку договорів (правочинів) за вкладними операціями, на предмет виявлення договорів (правочинів), що є нікчемними з підстав встановлених законом.
На час перевірки, Уповноваженою особою було прийнято рішення щодо встановлення обмежень по операціям щодо виплат за вкладом позивача, на підставі пункту 3 частини другої статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
За результатами перевірки Уповноваженою особою виявлено ознаки нікчемності у ряді договорів банківського вкладу (депозиту), що були укладені між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та фізичними особами - клієнтами банку після 16 січня 2015 року.
Наказом Уповноваженої особи від 16 вересня 2015 року № 813 "Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями" застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у тому числі щодо договору, укладеного позивачем з ПАТ "Дельта Банк". Дії щодо виявлення договорів, що є нікчемними, здійснювала комісія з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ "Дельта Банк", що підтверджується протоколом засідання від 15 вересня 2015 року.
Відповідач дійшов висновку про нікчемність вказаного договору, оскільки кошти на банківський вкладний (депозитний) рахунок надійшли з банківського рахунку іншої особи, відкритого в ПАТ "Дельта Банк", що на думку відповідача свідчить про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання коштів, що перевищують суми гарантованого відшкодування.
Позивач, не погоджуючись із таким рішенням відповідача, а також у зв`язку з відсутністю його в реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду, звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалюючи рішення про часткове позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що право Уповноваженої особи Фонду на перевірку правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних згідно Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не є абсолютним, а кореспондується з обов`язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими цей Закон пов`язує нікчемність правочину. При цьому суди виходили з того, що жодна з перелічених підстав, вказаних у частині 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", не підпадає до застосування у даних правовідносинах, не вказано конкретної підстави нікчемності правочину згідно такого переліку і Уповноваженою особою Фонду.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Уповноважена особа Фонду подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування скарги посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права. Вказує, що його дії щодо проведення перевірки по виявленню нікчемних правочинів та застосування відповідних наслідків повністю відповідають нормам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", порушень прав позивача, як вкладника, при цьому не допущено. Крім того, посилається на те, що перерахування грошових коштів на депозитний рахунок позивача відбулось з банківського рахунку іншої особи та в період дії постанови Національного банку України від 30.10.2014 №692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних", що свідчить про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання коштів, що перевищують суми гарантованого відшкодування.
У поданих запереченнях позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалені у справі судові рішення - без змін.
Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги з огляду на таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн.
Відповідно до частини четвертої статті 26 Закону Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб`єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.