ПОСТАНОВА
Іменем України
07 серпня 2019 року
Київ
справа №826/8181/15
адміністративне провадження №К/9901/10734/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
за участю:
секретаря судового засідання: Приходько Н.І.
позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 826/8181/18
за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва про визнання протиправними та скасування рішень, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва (прийняту колегією суддів: головуючий суддя - Арсірія Р.О., судді: Кузьменко В.А., Огурцов О.П.,) від 25 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Міщука М.С., суддів: Бєлової Л.В., Гром Л.М.) від 30 березня 2016 року,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва про визнання протиправними та скасування рішень в якому просить:
1.1. визнати противоправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо виконання рішення Європейського суду з прав людини № 12895/08 від 09.01.2014 року;
1.2. визнати незаконними рішення Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо закінчення виконавчого провадження з виконання рішення Європейського суду з прав людини № 12895/08 від 09.01.2014 року;
1.3. скасувати Постанову № 42340712 Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України "Про закінчення виконавчого провадження";
1.4. зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України виконати рішення Європейського суду з прав людини № 12895/08 від 09.01.2014р. в повному обсязі.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем закінчено виконавче провадження, проте, рішення суду по справі №2-3062/2010 фактично не виконано, оскільки розрахунок державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю зроблений пенсійним органом є невірним, а нарахована пенсія є значно менша, ніж зобов`язано нарахувати пенсійні орган за судовим рішенням, що свідчить про неповне виконання рішення Європейського суду з прав людини.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. 25 грудня 2015 року Окружний адміністративний суд міста Києва вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Державної виконавчої служби України від 02.04.15 ВП №42340712 про закінчення виконавчого провадження.
Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України здійснити необхідні заходи, щодо повного виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі Хайнацький та інші проти України за заявою №9351/12 ОСОБА_1 .
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв з порушенням норм статті 19 Конституції України, Закону України "Про виконавчу службу" та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 30 березня 2016 року Київський апеляційний адміністративний суд постановив апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2015 року - без змін.
6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права. Висновки ДВС України, викладені у Постанові від 02 квітня 2015 року про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із його фактичним виконанням не є обґрунтованими, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування Постанови ДВС України від 02 квітня 2015 року "Про закриття виконавчого провадження" підлягають задоволенню. При цьому, колегією суддів апеляційного суду не приймалися до уваги доводи апелянта, що контроль за виконанням додаткових заходів індивідуального характеру, передбачених у рішенні Європейського суду з прав людини покладається саме на Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, оскільки вимоги чинного законодавства не позбавляють права ОСОБА_1 звертатись за захистом своїх порушених прав до суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги від 26 січня 2018 року
7. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, представник Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.12.2015 по даній справі та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2016 року.
Короткий зміст заперечень на касаційну скаргу
8. Заперечуючи проти задоволення вимог касаційної скарги, ОСОБА_1 просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.12.2015 по даній справі та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2016 без змін.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (відповідача у справі Департаменту ДВС Міністерства юстиції України)
9. Представник Департаменту ДВС Міністерства юстиції України у касаційній скарзі посилається на те, що розпорядником коштів по виконанню рішень Європейського Суду з прав людини є Мінюст України, а не відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України.
10. Контроль за виконанням додаткових заходів індивідуального характеру, передбачених у рішенні ЄСПЛ покладається на Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини. Враховуючи викладене, а також те, що передумовою для закінчення державною виконавчою службою виконавчого провадження є підтвердження списання відшкодування, отримане від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, державним виконавцем при вчиненні оскаржуваних дій та винесенні спірної постанови не порушено вимог закону.
В. Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу (позивача у справі ОСОБА_1 )
11. В обґрунтування заперечень ОСОБА_1 посилалась на те, що жодним законом не вносилися зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи" за яким пенсія інвалідам Чорнобиля (2 група) повинна призначатися у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком. І таким чином з 01.01.2014 до 02.08.2014 пенсія інвалідам Чорнобиля повинна встановлюватися у розмірі не меншому ніж 8 мінімальних пенсій за віком.
12. Скаржник зауважує, що ніхто не заважав відповідачу, протягом розгляду справи у судах попередніх інстанцій, залучити будь-яку третю особу, в тому числі Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини.
13. Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідно до частини другої статті 200 КАС України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року) не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань, ОСОБА_1 наголошує на тому, що рішення ЄСПЛ "Хайнацький та інші проти України", заява №12895/08 в якому вона є одним із заявників, досі не виконано, а тому у задоволенні вимог касаційної скарги необхідно відмовити.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено
14. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 04 листопада 2010 року по справі 2-3062/2010 позов ОСОБА_1 задоволено.
15. Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду в місті Києві по перерахунку та призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності в мінімальному розмірі та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю, відповідно до статей 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
16. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду в місті Києві призначити ОСОБА_1 та провести перерахунок її пенсії по інвалідності в мінімальному розмірі та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров`ю, відповідно до статей 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, (встановленої частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 01.01. 2007 по 04.11.2010.
17. Зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації нарахувати, а Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат - виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, щорічну допомогу на оздоровлення за 2007-2009 рр. у розмірі, передбаченому ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - 5-х мінімальних заробітних плат на момент виплати допомоги, за виключенням виплаченої суми допомоги.
18. Постановою Апеляційного суду м. Києва від 21 квітня 2011 року по справі № 22-19142/11 рішення Святошинського районного суду м. Києва від 04.11.2010 змінено.
19. В абзаці другому резолютивної частини рішення змінено Управління Пенсійного фонду України в м. Києві на Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва.
20. Абзац третій резолютивної частини рішення викладено у наступній редакції: Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва призначити ОСОБА_1 та провести перерахунок її пенсії по інвалідності в мінімальному розмірі та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 1.01.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008. В іншій частині рішення залишено без змін.
21. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 червня 2012 року К/9991/56892/11 постанову апеляційного суду м. Києва від 21 квітня 2011 року по справі № 22-19142/11 та змінене нею рішення Святошинського районного суду м. Києва від 04.11.2010 року залишено без змін.
22. У зв`язку із невиконанням вказаних рішень суду, 02 лютого 2012 року ОСОБА_1 звернулася до Європейського суду з прав людини.
23. Європейським судом з прав людини 09.01.2014 ухвалено рішення у справі "Хайнацький та інші проти України" (заява № 12895/08 та 249 інших заяв) де одним із заявників є ОСОБА_1, відповідно до якого суд постановив:
24. (А) протягом трьох місяців держава-відповідач має виконати рішення національних судів, ухвалених на користь заявників, які досі підлягають виконанню, та сплатити 2000 євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю, в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди, та компенсації судових витрат, а також будь-який податок, що може нараховуватись; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту за курсом на день здійснення платежу;
25. (В) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на ці суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
26. На підставі вказаного рішення Європейського суду з прав людини державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України постановою від 05.03.2014 відкрив виконавче провадження ВП № 42340712 з примусового виконання рішення Європейського суду з прав людини на користь ОСОБА_1
27. З матеріалів виконавчого провадження № 42340712 з виконання рішення Європейського суду з прав людини № 12895/08 від 09.01.2014 вбачається, що з метою виконання рішення Суду, на адресу Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства юстиції України - для виконання, Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини - для здійснення контролю, заявнику та Департаменту взаємодії з органами влади Міністерства юстиції України - до відома, направлено вимогу державного виконавця від 11.06.2014 за № 1403-5/11 про сплату ОСОБА_1 заборгованості по виконанню рішення національного суду та вимогу державного виконавця від 12.11.2014 за № 14-1403-2/11, з метою сплати на користь ОСОБА_1 пені за несвоєчасне виконання рішення Суду.
28. 02 квітня 2015 року державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 42340712 з підстав повного фактичного виконання рішення. Як вбачається з постанови, державний виконавець встановив, що рішення суду виконано фактично у повному обсязі згідно з виконавчим документом, грошові кошти перераховані стягувачу платіжним дорученням Міністерства юстиції України № 3000 від 12.09.2013 у розмірі 33554,89 грн. (еквівалент 2000 євро), платіжним дорученням Міністерства юстиції України № 8962 від 21.11.2014 сплачена пеня за несвоєчасне виконання рішення Європейського суду з прав людини у розмірі 3 122,11 грн. та платіжним дорученням Міністерства юстиції України № 4469 від 17.09.2014 перерахована заборгованість за рішенням національного суду у розмірі 171 028,60 грн.
29. У рішенні також зазначено, що листом Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини від 03.10.2014 № 43500-0-61-14/12.0.1 повідомлено, що Європейський суд у своїй ухвалі у справі "Великода проти України", у якій заявниця скаржилась на невиконання рішення, яким управління Пенсійного фонду України було зобов`язано здійснити перерахунок та виплачувати їй пенсію з 01.12.2008, визнав заяву неприйнятною як повністю необґрунтовану.
30. Європейський суд дійшов висновку "що подальша дія вищезазначеного судового рішення закінчилася, коли у законодавство, яке регулювало пенсійні виплати заявниці, було внесено зміни. Відповідно, обов`язок Уряду забезпечити виконання рішення закінчився щонайпізніше 1 листопада 2011 року, коли змінене законодавство було застосовано до пенсії заявниці. Протягом зазначеного періоду заявниця отримувала пенсію згідно з рішенням суду від 19 січня 2010 року, і таким чином для скарги немає підстав".
З приводу виконання Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 04 листопада 2010 року по справі № 2-3062/2010, що змінено постановою Апеляційного суду м. Києва від 21 квітня 2011 року суди встановили наступне
31. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 04 листопада 2010 року по справі 2-3062/2010 суд зобов`язав Управління Пенсійного фонду в місті Києві призначити ОСОБА_1 та провести перерахунок її пенсії по інвалідності в мінімальному розмірі та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров`ю, відповідно до статей 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, (встановленої частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 01.01. 2007 року по 04.11.2010 року.
32. Також, зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації нарахувати, а Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат - виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2007-2009р.р. у розмірі, передбаченому ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - 5-х мінімальних заробітних плат на момент виплати допомоги, за виключенням виплаченої суми допомоги.
33. Постановою Апеляційного суду м. Києва від 21 квітня 2011 року по справі № 22-19142/11 рішення Святошинського районного суду м. Києва від 04.11.2010 змінено.
34. Абзац третій резолютивної частини рішення викладено у наступній редакції: Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва призначити ОСОБА_1 та провести перерахунок її пенсії по інвалідності в мінімальному розмірі та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю, відповідно до ст.ст. 50,54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року. В решті рішення залишено без змін.