ПОСТАНОВА
Іменем України
08 серпня 2019 року
Київ
справа №638/19990/16-а
адміністративне провадження №К/9901/43909/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Желєзного І.В., судді Берназюка Я.О., судді Чиркіна С.М., розглянувши у порядку попереднього судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова у складі судді Шишкіна О.В. від 14 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Григорова А.М., Подобайло З.Г., Тацій Л.В. від 22 серпня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у якому просив:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає в ненарахуванні і невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії з 01 вересня 2008 року;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу з 01 вересня 2008 року.
В обґрунтування вимог посилався на те, що відмова відповідача у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати є протиправною, оскільки таке право передбачено Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року, позовні вимоги задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що несвоєчасне нарахування пенсії позивачу відбулось у зв`язку з неправомірними діями Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що встановлено постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 23 серпня 2016 року по справі №642/4877/16-а, а тому позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 червня 2017 року та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити в задоволенні адміністративного позову.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана до суду 18 вересня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 638/19990/16-а.
Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що Вищий адміністративний суд України діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 червня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Верховного Суду Желєзного І.В., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 23 серпня 2016 року у справі №642/4877/16-а позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задоволено, зокрема:
визнано дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо неперерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 вересня 2008 року грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу в розмірі відповідно до наказу Міноборони від 28 липня 2008 року №377 протиправними;
зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області скласти та надати до Харківського обласного військового комісаріату список осіб, пенсії яких підлягають перерахунку та який містить ім`я ОСОБА_1 для складання довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку розміру пенсії з 01 вересня 2008 року з урахуванням підвищення посадового окладу згідно з наказом Міноборони від 27 липня 2008 року № 377;
зобов`язано Харківський обласний військовий комісаріат після отримання списку осіб для перерахунку пенсії, який містить ім`я ОСОБА_1, від Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області скласти довідку для перерахунку пенсії про грошове забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням посадового окладу відповідно до наказу Міноборони від 27 серпня 2008 року № 377 з 01 вересня 2008 року та подати зазначену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області;
зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області після отримання від Харківського обласного військового комісаріату довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1, перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію, розмір якої обчислений з грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу відповідно до наказу Міноборони від 27 серпня 2008 року № 377 з 01 вересня 2008 року.
На виконання постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 23 серпня 2016 року по справі № 642/4877/16-а відповідач зробив перерахунок основного розміру пенсії позивачу і здійснив доплату позивачу у розмірі 26082,12 грн.
Натомість, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не здійснено нарахування та не виплачено позивачу компенсацію втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії з 01 вересня 2008 року.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що доплата в сумі 26082,12 грн має характер разового платежу, а тому не є доходом в розумінні статті 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (далі також - Закон №2050-ІІІ), за порушення строків виплати яких сплачується компенсація. Скаржник також зазначив, що підставою для здійснення компенсації втрати частини доходів є дотримання таких умов: нарахування громадянину належних йому доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії), порушення встановлених строків їх виплати (як з вини, так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання) та затримка виплати доходів один і більше календарних місяців. Враховуючи, що пенсія позивачу виплачується вчасно та без затримки, підстав для виплати компенсації немає.
Від ОСОБА_1 надійшли заперечення на касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у яких вказується на безпідставність вимог касаційної скарги та законність рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом № 2050-ІІІ та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок № 159).
Згідно зі статями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.