ПОСТАНОВА
Іменем України
07 серпня 2019 року
Київ
справа №826/26881/15
адміністративне провадження №К/9901/34039/18, №К/9901/34041/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шевцової Н.В.,
суддів: Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/26881/15
за позовом ОСОБА_1
до Печерського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві, Головного управління Національної поліції у місті Києві,
третя особа: Печерське управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві
про визнання протиправними та скасування наказу, поновлення на роботі,
за касаційними скаргами ОСОБА_1 та Головного управління Національної поліції у м. Києві
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2017 року, ухвалену суддею Погрібніченко І.М.
та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І.,
У С Т А Н О В И В:
I. Суть спору
1. 10 грудня 2015 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Печерського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (далі - Печерське РУ ГУ МВС України в м. Києві, відповідач - 1), Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (далі - ГУ МВС України в м. Києві, відповідач - 2), Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві (далі - ГУ ДКСУ в м. Києві, відповідач - 3), Головного управління Національної поліції у місті Києві (далі - ГУ НП у м. Києві, відповідач - 4), третя особа: Печерське управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві (далі - Печерське УП ГУ НП у м. Києві, третя особа) у якому з врахуванням поданої 1 лютого 2016 року заяви про зміну (уточнення) позовних вимог просив:
1.1. визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві № 1021-о/с від 6 листопада 2015 року в частині звільнення з посади начальника сектору розкриття незаконних заволодінь автотранспортом відділу карного розшуку Печерського районного управління ГУ МВС України у м.Києві;
1.2. поновити на посаді начальника сектору розкриття незаконних заволодінь автотранспортом відділу карного розшуку Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу;
1.3. зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу;
2. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що наказ про його звільнення видано з порушенням вимог чинного законодавства про працю, ГУ УМВС України в м.Києві протиправно не було враховано подану позивачем заяву про прийняття на службу в поліцію, у відповідності до приписів пункту 9 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про національну поліцію"(далі-Закон № 580-VIII).
3. Відповідачі - 2 та 4 позовні вимоги не визнали, посилаючись, що на адресу керівництва Головного управління Національної поліції у місті Києві не надходило жодного документа про бажання позивача бути прийнятим на службу в поліцію, а неприйняття на службу до поліції, до спливу терміну, визначеного "Прикінцевими та перехідними положеннями" Закону № 580-VIII є безальтернативною підставою для звільнення зі служби в органах внутрішніх справ.
4. Відповідач Печерське РУ ГУ МВС України в м.Києві та третя особа також заперечували проти задоволення позовних вимог, вказали на необхідність звільнення позивача в порядку визначеному "Прикінцевими та перехідними положеннями" Закону № 580-VIII та зазначили, що Печерське РУ ГУ МВС України в м.Києві перебуває в процесі ліквідації, а третя особа - не є самостійною юридичною особою та входить до складу ГУ НП у м.Києві.
5. ГУ ДКСУ в м.Києві надав пояснення про те, що вони не є учасниками спірних правовідносин та просили це врахувати при прийнятті рішення у справі.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
6. Наказом ГУ МВС України у місті Києві №125-о/с від 23 лютого 2015 року позивача призначено на посаду начальника сектору розкриття незаконних заволодінь автотранспорту відділу карного розшуку Печерського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві.
7. Відповідно до наказу Печерського РУ ГУ МВС України у місті Києві № 68 від 30 жовтня 2015 року позивачу було надано чергову відпустку за 2015 рік з 12 жовтня по 12 листопада 2015 року, на підставі його рапорту.
8. 5 листопада 2015 року позивач на ім`я начальника ГУ МВС України в м. Києві склав рапорт про переведення його на рівнозначну посаду на службу до Національної поліції.
9. 6 листопада 2015 року Наказом ГУ МВС України у місті Києві №1021-о/с капітана міліції ОСОБА_1, начальника сектору розкриття незаконних заволодінь автотранспорту відділу карного розшуку Печерського районного управління звільнено з 6 листопада 2015 року в запас Збройних сил України (з постановкою на військовий облік), згідно з пунктами 10 та 11 розділу XI Закону України № 580-VIII та відповідно до підпункту "г" (через скорочення штатів) пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
10. 07 грудня 2015 року позивач отримав трудову книжку.
ІІІ. Рішення судів у цій справі та мотиви їх ухвалення
11. 20 січня 2017 року постановою Окружного адміністративного суду м. Києва, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
11.1. Визнано протиправною бездіяльність ГУ НП у місті Києві щодо розгляду рапорту ОСОБА_1 від 5 листопада 2015 року.
11.2. Зобов`язано ГУ НП у місті Києві призначити ОСОБА_1 на службу до органів національної поліції у відповідності до пункту 9 розділу ХІ Закону № 580-VIII від 2 липня 2015 року на підставі рапорту від 5 листопада 2015 року.
11.3. В решті позовних вимог відмовлено.
12. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку що ГУ МВС України в м.Києві при звільненні позивача було дотримано всіх умов, визначених розділом ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VIII, тому вимога позивача про визнання протиправним та скасування наказу ГУ МВС України в місті Києві № 102-о/с від 6 листопада 2015 року, в частині звільнення позивача з посади начальника сектору розкриття незаконних заволодінь автотранспортом відділу карного розшуку Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві задоволена бути не може. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що із аналізу постанов Кабінету Міністрів України №641 та №730, а також норм законів України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-XII, "Про національну поліцію" від 2 липня 2015 року № 580-VIII, Положення про Національну поліцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877 та Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 878, фактично відбулося не припинення державою виконання функцій ліквідованого органу, а покладання виконання його функцій на інший новостворений орган, зокрема, в місті Києві функції ГУ МВС України в м.Києві та Печерського РУ ГУ МВС України в м.Києві фактично здійснюються ГУ НП у місті Києві. Отже, за висновком суду, у роботодавця (держави) виник обов`язок щодо працевлаштування працівників ГУ МВС України в м.Києві та Печерського РУ ГУ МВС України в м.Києві. Застосовуючи частину 2 статті 11 КАС України, суд першої інстанції визнав протиправною бездіяльність ГУ НП у місті Києві щодо розгляду рапорту ОСОБА_1 від 5 листопада 2015 року та зобов`язав ГУ НП у місті Києві призначити на службу до органів національної поліції у відповідності до пункту 9 розділу ХІ Закону № 580-VIII від 2 липня 2015 року № 580-VIII на підставі рапорту від 05 листопада 2015 року.
13. Відмовляючи в іншій частині позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач в правовідносинах з приводу проходження публічної служби в органах поліції з ГУ НП у місті Києві не перебував та посад не займав, а тому вимоги щодо виплати працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу та поновлення на роботі задоволеними бути не можуть.
14. 26 квітня 2017 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ГУ НП у м. Києві задоволено частково.
14.1. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2017 року скасовано.
14.2. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
14.3. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника ГУ МВС України в місті Києві № 1021-о/с від 06 листопада 2015 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника сектору розкриття незаконних заволодінь автотранспортом відділу карного розшуку Печерського районного управління ГУ МВС України в м.Києві..
14.4. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника сектору розкриття незаконних заволодінь автотранспортом відділу карного розшуку Печерського районного управління ГУ МВС України в місті Києві з 6 листопада 2015 року.
14.5. Стягнуто з ГУ МВС України в місті Києві на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 69 589 грн. (шістдесят дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят дев`ять) 52 копійок.
14.6. Зобов`язано ГУ МВС України в місті Києві розглянути рапорт поданий 05.11.2015 року ОСОБА_1 про переведення до Національної поліції.
14.7. Зобов`язано ГУ НП у місті Києві розглянути кандидатуру ОСОБА_1 у відповідності до порядку, передбаченого розділом VI та пунктом 9 Розділу ХІ Закону № 580-VIII.
14.8. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
15. Частково задовольняючи апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у м. Києві та скасовуючи постанову першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу ГУ МВС справ України в місті Києві № 102-о/с від 6 листопада 2015 року в частині звільнення позивача, поновлення його на посаді та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу є обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню, оскільки саме цей орган не вжив заходів щодо належного розгляду рапорту позивача від 05 листопада 2015 року та не довів правомірність прийнятого наказу. Також суд апеляційної інстанції застосовав положення частин першої та другої статті 195 КАС України та виходячи за межі доводів апеляційної скарги дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог про стягнення на користь позивача середнього заробітку (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу з ГУ МВС України в місті Києві, а не з ГУ ДКСУ в місті Києві в розмірі 69 589 грн. 50 копійок.
16. Відмовляючи в задоволенні іншої частини позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з відсутності протиправної бездіяльності ГУ НП в м.Києві, оскільки бездіяльність щодо не розгляду рапорту позивача від 05 листопада 2015 року допустив ГУ МВС України в м.Києві..
ІV. Касаційне оскарження
17. 15 травня 2017 року у Вищому адміністративному суді України зареєстровано касаційну скаргу позивача.
18. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вказує, що апеляційний суд помилково поновив його на посаді начальника сектору розкриття незаконних заволодінь автотранспортом відділу карного розшуку Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві, оскільки на даний час Печерське РУ ГУ МВС України в м. Києві припинило свою діяльність у зв`язку із ліквідацією. Вважає, що його слід поновити на посаді начальника сектору розкриття незаконних заволодінь автотранспортом відділу карного розшуку Печерського РУ ГУ НП у місті Києві. Враховуючи наведене просить суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги позивача в повному обсязі.
19. 15 травня 2017 року у Вищому адміністративному суді України зареєстровано касаційну скаргу ГУ НП в м.Києві. -
20. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права., зазначає про необгрунтованість висновку суду про те, що органи внутрішніх справ було реорганізовано, а новостворений орган - Національна поліція України є правонаступником міліції. Вказує, що судами неповно з`ясовані обставини щодо написання позивачем рапорту та дослідження його змісту, зроблений невірний висновок про необхідність переведення працівників міліції з органів внутрішніх справ та обов`язкове їх працевлаштування - прийняття на службу в поліцію при наявності бажання у останніх, а також невірно розраховано грошового забезпечення за час вимушеного прогулу. Просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
21. 16 травня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України у складі судді Мойсюк М.І. відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ НП в м.Києві.
22. 21 червня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України у складі судді Мойсюк М.І. відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача.
23. 5 липня 2017 року ГУ ДКСУ в м.Києві подав до суду письмові пояснення на касаційні скарги в яких вказує, що спірні правовідносини виникли виключно між ОСОБА_1 та ГУ НП у м. Києві, ГУ МВС України у м. Києві, тому просить врахувати при розгляді справи надані пояснення.
24. На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (набрав чинності 15 грудня 2017 року) касаційні скарги передані до Верховного Суду.
25. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: Білоус О.В. - головуючий суддя, судді: Желтобрюх І.Л., Стрелець Л.Г.
26. 5 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 31 травня 2019 року № 561/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
27. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: Шевцова Н.В. - головуючий суддя, судді: Кашпур О.В., Уханенко С. А.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
28. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.