ПОСТАНОВА
Іменем України
07 серпня 2019 року
м. Київ
справа №232/1608/12, адміністративне провадження №К/9901/1623/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Берназюк Я.О., Кравчук В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 07.04.2015р. (суддя - Король О.П.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.06.2015р. (судді - Смілянець Е.С., Курко О.П., Сушко О.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про перерахунок пенсії,
встановив:
У жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила: зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії при переведенні із наукової пенсії на пенсію за віком з 05.07.2011р. згідно вимог ч. 3 ст. 45, ч. 1 ст. 40, ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 25, ч. 2,4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; зобов`язати відповідача, виплатити різницю між фактично отриманою та належною до виплати пенсією згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" по день перерахунку; визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування пенсії при переведенні пенсії із наукової на пенсію за віком в частині застосування величини оцінки одного року страхового стажу в 1,35% та застосування індивідуального коефіцієнта заробітної плати для обчислення пенсії величиною 2.28248.
В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що при переведенні з наукової пенсії на пенсію за віком відповідач порушив права пенсіонера та законні інтереси, діяв в супереч Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Вважає, що відповідач зробив розрахунок пенсії односкладовою формулою, чим значно зменшив розмір пенсії, в односкладовій формулі відповідач незаконно зменшив індивідуальний коефіцієнт заробітної плати для обчислення пенсії, також незаконно застосував оцінку одного року страхового стажу 1,35% (ч. 1 ст. 25 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який набув законної сили лише із 01.10.2008р. - до 415 місяців стажу набраного до 19.07.1993р.)
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 19.04.2013р., залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013р., відмовлено в задоволенні позову.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.11.2014р. касаційну скаргу задоволено частково. Рішення суддів першої та апеляційної інстанцій скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 07.04.2015р., залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.06.2015р., позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії відповідача щодо нарахування позивачу пенсії при переведенні пенсії із наукової на пенсію за віком в частині застосування величини оцінки одного року страхового стажу в 1,35% та застосування індивідуального коефіцієнта заробітної плати для обчислення пенсії величиною 2,28248.
Зобов`язано відповідача провести перерахунок пенсії позивачу при переведенні із наукової пенсії на пенсію за віком з 05.07.2011 р. згідно з вимогами ч. 3 ст. 45, ч. 1 ст. 40, ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 25, ч. 2,4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" при цьому:
відновити індивідуальний коефіцієнт заробітної плати для обчислення її пенсії величиною 2,45214 за період трудового стажу 415 місяців до 19.07.1993р.;
оцінку одного року страхового стажу, що визначена в 1,35 % застосувати лише до одного місяця стажу у системі персоніфікованого обліку з 01.06.2011р. по 30.06.2011р.;
двоскладовою формулою розрахунку обчислити пенсію за віком за 415 місяців до 19.07.1993 року і за один місяць з 01.06.2011 р. по 30.06.2011 р. в системі персоніфікованого обліку;
Зобов`язати відповідача виплатити різницю між фактично отриманою пенсією та належною до виплати пенсією згідно з ч. 3 ст. 45, ч. 1 ст. 40, ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 25, ч. 2,4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 05.07.2011 року по день перерахунку;
В задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди відмовлено.
З ухваленими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування касаційної скарги посилалась на те, що судами першої та апеляційної інстанцій допущено неправильне застосування норм матеріального права, у зв`язку з чим було помилково задоволено позов.
Зокрема посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку, оскільки не врахували норму, відповідно до якої максимальний розмір пенсії не може перевищувати трьох, а для працівників, зайнятих на роботах, передбачених пунктом "а" статті 13 і статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", чотирьох мінімальних пенсій за віком.
Відповідач не заперечує про можливість обрахунку пенсії по двоскладовій формулі, проте даний обрахунок призведе до значного зменшення розміру пенсії позивача.
Враховуючи, що рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог учасниками справи не оскаржуються, а тому в цій частині судові рішення не переглядаються.