ПОСТАНОВА
Іменем України
07 серпня 2019 року
Київ
справа №813/1195/18
адміністративне провадження №К/9901/16615/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шевцової Н.В.,
суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 813/1195/18
за позовом ОСОБА_1 до Сокальської районної ради Львівської області, голови Сокальської районної ради Львівської області Паська Миколи Миколайовича про визнання протиправними і скасування рішення та розпоряджень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
за касаційною скаргою Сокальської районної ради Львівської області
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2019 року, прийняте суддею Гулкевич І. З.,
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді - Гуляка В. В., суддів -Ільчишин Н. В., Коваля Р. Й.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. 29 березня 2018 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_3, позивач) звернулася в суд із адміністративним позовом до Сокальської районної ради Львівської області (далі - Рада, відповідач-1), голови Сокальської районної ради Львівської області Паська М. М. (далі - Голова ради, відповідач-2), в якому просила:
1.1. визнати протиправним і скасувати рішення Ради від 22 грудня 2017 року № 444 "Про затвердження структури виконавчого апарату районної ради";
1.2. визнати протиправним і скасувати розпорядження Голови ради від 27 грудня 2017 року № 126 "Про скорочення штату працівників та внесення змін до штатного розпису";
1.3. визнати протиправним і скасувати розпорядження Голови ради від 27 лютого 2018 року № 12-к "Про звільнення ОСОБА_3 ";
1.4. поновити позивача на посаді головного спеціаліста-юрисконсульта організаційно-юридичного відділу Ради з 01 березня 2018 року;
1.5. стягнути з Ради на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
2. Відповідачі позовних вимог не визнали, просили відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв`язку з дотриманням процедури звільнення позивача на підставі пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_3 з 14 травня 2002 року по 01 березня 2017 року працювала в Раді на посаді радника з юридичних питань, а з 01 березня 2017 року переведена на посаду головного спеціаліста-юрисконсульта організаційно-юридичного відділу Сокальської районної ради.
4. Рішенням ХХV сесії VII скликання Ради № 444 від 22 грудня 2017 року "Про затвердження структури виконавчого апарату районної ради" затверджено з 01 березня 2018 року нову структуру виконавчого апарату Сокальської районної ради Львівської області (згідно додатку) (далі - Рішення № 444).
5. Рішенням № 444 установлено, що з 01 березня 2018 року втратило чинність рішення Сокальської районної ради № 297 від 11 квітня 2017 року "Про затвердження структури виконавчого апарату районної ради" і скорочено посаду головного спеціаліста-юрисконсульта організаційно-юридичного відділу Сокальської районної ради.
6. 27 грудня 2017 року Розпорядженням голови Сокальської районної ради Львівської області № 126 "Про скорочення штату працівників та внесення змін до штатного розпису" внесено з 01 березня 2018 року зміни до штатного розпису виконавчого апарату Ради, а саме:
6.1. виведено зі штатного розпису (скорочено) посаду головного спеціаліста-юрисконсульта організаційно-юридичного відділу районної ради;
6.2. введено до штатного розпису посаду водія автотранспортних засобів фінансово-господарського відділу районної ради.
6.3. новий штатний розпис виконавчого апарату Ради (згідно додатку), введено в дію з 01 березня 2018 року.
7. 28 грудня 2017 року позивача повідомлено про звільнення з посади з 01 березня 2018 року у зв`язку із скороченням штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України та запропоновано на переведення посаду водія автотранспортних засобів.
8. 26 лютого 2018 року ОСОБА_3 подала Голові ради заяву, у якій відмовилася від переведення на запропоновану посаду водія.
9. Розпорядженням Голови ради від 27 лютого 2018 року № 12-к позивача звільнено з посади головного спеціаліста-юрисконсульта організаційно-юридичного відділу Сокальської районної ради з 01 березня 2018 року у зв`язку із скороченням штату працівників.
10. На утриманні ОСОБА_3 перебуває неповнолітній син ІНФОРМАЦІЯ_1, 05 квітня 2006 року розірвано шлюб.
11. Між керівництвом Сокальської районної ради в особі голови районної ради та трудовим колективом в особі профорганізатора укладено "Колективний договір між керівництвом Сокальської районної ради Львівської області та трудовим колективом виконавчого апарату Сокальської районної ради на 2017 - 2020 роки", зареєстрований розпорядженням голови Сокальської районної державної адміністрації від 19 липня 2017 року № 275 (далі - Колективний договір).
12. Відповідно до пункту 2 розділу III Колективного договору адміністрація зобов`язується не звільняти працівників з ініціативи адміністрації без достатніх підстав і попереднього погодження з профспілковим комітетом.
13. Позивач не є членом первинної профспілкової організації.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
14. 23 січня 2019 року рішенням Львівського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року, адміністративний позов задоволено повністю.
14.1. Визнано протиправним і скасовано рішення Сокальської районної ради Львівської області "Про затвердження структури виконавчого апарату районної ради" від 22 грудня 2017 року № 444 в частині, що стосується посади головного спеціаліста-юрисконсульта організаційно - юридичного відділу Сокальської районної ради Львівської області.
14.2. Визнано протиправним і скасовано розпорядження голови Сокальської районної ради "Про скорочення штату працівників та внесення змін до штатного розпису" від 27 грудня 2017 року № 126 в частині, що стосується посади головного спеціаліста-юрисконсульта організаційно - юридичного відділу Сокальської районної ради Львівської області.
14.3. Визнано протиправним і скасовано розпорядження голови Сокальської районної ради "Про звільнення ОСОБА_3 " від 27 лютого 2018 року № 12-к.
14.4. Поновлено ОСОБА_4 на посаді головного спеціаліста-юрисконсульта організаційно - юридичного відділу Сокальської районної ради Львівської області, з 01 березня 2018 року.
14.5. Стягнуто з Сокальської районної ради Львівської області (80000, Львівська обл., м. Сокаль, вул. Шептицького, 26; ЄДРПОУ 25545203) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 38 131 (тридцять вісім тисяч сто тридцять одна) грн. 52 коп.
14.6. Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста-юрисконсульта організаційно - юридичного відділу Сокальської районної ради Львівської області та стягнення на її користь середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 4074 (чотири тисячі сімдесят чотири) грн. 60 коп. допущено до негайного виконання.
15. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем не дотримано вимог, визначених положеннями статей 42, 49-2 КЗпП України, які надають переважне право залишення на роботі особам, в сім`ї яких немає інших працівників із самостійним заробітком, а також зобов`язують роботодавця одночасно з попередженням про звільнення запропонувати працівникові іншу рівнозначну кваліфікаційному та освітньому рівню роботу на тому самому підприємстві.
ІV. Касаційне оскарження
16. Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, 12 червня 2019 року відповідач-1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та залишити позовну заяву без розгляду в частині визнання протиправним і скасування розпорядження голови Сокальської районної раді "Про звільнення ОСОБА_3 " від 27 січня 2018 року № 12-к, в частині решти позовних вимог ухвалити нове рішення про відмову у позові.
17. На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач-1 зазначає, що позов подано із пропуском строку звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, визначеного частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Суд апеляційної інстанції відхилив доводи апеляційної скарги у цій частині без надання їм належного мотивування.
18. За доводами відповідача-1 висновки суду першої інстанції щодо наявності у позивача переважного права на залишення на роботі не відповідають обставинам справи, а апеляційний суд взагалі не надав оцінки таким доводам апеляційної скарги.
19. Крім того, відповідач-1 зазначає, що неврахування переважного права позивача щодо залишення на роботі не може бути підставою для визнання протиправним та скасування нормативно-правового акта - рішення Сокальської районної ради Львівської області "Про затвердження структури виконавчого апарату районної ради" від 22 грудня 2017 року № 444.
20. 15 липня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження та витребувано з Львівського окружного адміністративного суду справу № 813/1195/18.
21. 18 липня 2019 року справа № 813/1195/18 надійшла до Верховного Суду.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
22. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі -КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
23. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
24. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
25. Згідно зі статтею 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 3) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
26. За приписами частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.