ПОСТАНОВА
Іменем України
08 серпня 2019 року
Київ
справа №810/4704/15
адміністративне провадження №К/9901/11852/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року (головуючий суддя: Лиска І.Г.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2019 року ( головуючий суддя: Чаку Є.В., судді: Файдюк В.В., Мєзєнцев Є.І.) у справі №810/4707/15 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" Пантіної Любові Олександрівни, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
22 вересня 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" Пантіної Любові Олександрівни (далі -відповідач), третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 07 жовтня 2015 року, просив зобов`язати відповідача включити його до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Український професійний банк" за рахунок Фонду за договором банківського вкладу "Стандарт" №341989 від 08 травня 2015 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за зверненням до відповідача від 27 серпня 2015 року про надання інформації про початок виплати коштів за договором банківського вкладу, 14 вересня 2015 року отримав відповідь, в якій було повідомлено про визнання нікчемним договору банківського вкладу "Стандарт" №341989 від 08 травня 2015 року, укладеного між ним та ПАТ "Український професійний банк" (операція з внесення 08 травня 2015 року грошових коштів на особовий рахунок № НОМЕР_1 ). Звертає увагу, що відповідачем не визначено конкретної підстави нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що передбачені у частині третій статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452- VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452- VI).Вважає, що визнання Договору нікчемним є незаконним, а відмова у здійсненні виплати є безпідставною, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року, залишеною без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2019 року, позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону № 4452-VI, вклад розміщено на рахунку в банку до запровадження тимчасової адміністрації, а тому він підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону № 4452-VI. При цьому відповідачем не доведено наявності підстав, визначених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI, для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач направив до Верховного Суду касаційну скаргу (надійшла поштою 26 квітня 2019 року), у якій з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить суд скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2019 року, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.
В обґрунтування вимог касаційної скарги заявником зазначено, що Законом № 4452-VI закріплено право Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виявляти нікчемні правочини, а саме ті правочини, які були укладені сторонами з порушенням норм чинного законодавства України та повідомляти сторони договору про нікчемність такого правочину. В свою чергу, нікчемним правочин є не в силу рішення Уповноваженої особи та не з моменту прийняття такого рішення, а в силу Закону та з моменту укладення. Звертає увагу, що операція за рахунком № НОМЕР_1, відкритим на ім`я позивача здійснена 08 травня 2015 року, тобто у період, коли діяла Постанова Національного банку України від 30 квітня 2015 року №293/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку", відповідно до якої в діяльності банку діяло обмеження не допускати проведення бідь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Крім цього, зазначає про нікчемність правочину з посиланням на пункт 7 частини третьої статті 39 Закону № 4452-VI, оскільки позивачу були надані пільги в поверненні коштів переважно перед іншими кредиторами з аналогічними вимогами.
Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
24 липня 2019 року на адресу Верховного Суду надійшла адміністративна справа №810/4704/15.
Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
В порядку статті 31 та пункту 15 Перехідних положень КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 06 серпня 2019 змінено склад суду, у зв`язку з відпусткою судді, яка входить до складу колегії.
Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначає про необґрунтованість та безпідставність доводів касаційної скарги, оскільки Постанова Правління Національного банку України №293/БТ щодо віднесення ПАТ "Український професійний банк" не була відома, так як в силу частини третьої статті 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних є банківською таємницею. Звертає увагу, що на його рахунку знаходилися 75 000 гривень і ця сума не перевищувала граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Дроблення цієї суми чи відчуження вкладу іншим особам також не здійснювалось. Крім того, договір банківського вкладу "Стандарт" № 3419889 від 05 серпня 2015 року був укладений на стандартних умовах і без жодних переваг.
Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог ст. 341 КАС України з`ясував повноту встановлення судами фактичних обставин справи, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та встановив таке.
Судами попередніх інстанцій у межах спірних правовідносин встановлено, що 08 травня 2015 року між позивачем та ПАТ "Український професійний банк" було укладено договір банківського вкладу "Стандарт" № 341989, за умовами якого позивач передав, а банк прийняв грошові кошти в сумі 75 000 грн строком на 1 місяць до 08 червня 2015 року.
На виконання умов договору позивачем були внесені на особовий рахунок № НОМЕР_1 кошти у розмірі 75000 грн, що підтверджується платіжним дорученням №22813659 від 08 травня 2015 року.
Разом з тим, на підставі постанови Правління Національного банку України від 28 травня 2015 року №348 "Про віднесення ПАТ "Український професійний банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 28 травня 2015 року №107 "Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ "Український професійний банк", згідно з яким, з 29 травня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Український професійний банк".
Уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Український професійний банк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіну Л.О.
Тимчасову адміністрацію в ПАТ "Український професійний банк" запроваджено строком на 3 місяці з 29 травня 2015 року по 28 серпня 2015 року включно.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 28 серпня 2015 року №562 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Український професійний банк", виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 28 серпня 2015 року №158 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Український професійний банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Згідно з даним рішенням, з 31 серпня 2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Український професійний банк" та делеговано всі повноваження ліквідатора провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіній Л.О. строком на 1 рік з 31 серпня 2015 року до 30 серпня 2016 року включно.
28 серпня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №158 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Український професійний банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
27 серпня 2015 року позивач звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із запитом про надання публічної інформації, в якому просив повідомити його, коли Фонд розпочне здійснення виплат відшкодування коштів за Договором банківського вкладу "Стандарт" № 341989 від 08 травня 2015 року та надання йому копії всіх документів прийнятих Фондом або його уповноваженими особами, що стосуються виплати або невиплати відшкодування за вкладом в ПАТ "Український професійний банк".
Листом від 27 серпня 2015 року Уповноважена особа повідомила позивача про те, що Фонд вважає нікчемними договір банківського вкладу "Стандарт" № 341989 від 08 травня 2015 року, укладеного між ним та ПАТ "Український професійний банк" та операцію з внесення 08 травня 2015 року на особовий рахунок № НОМЕР_1 грошових коштів.
На думку позивача, визнання Договору нікчемним є незаконним, а відмова у здійсненні виплати є безпідставною, оскільки суперечить вимогам Закону № 4452-VI та порушує право позивача на отримання гарантованої суми вкладу.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом 4452-VI ( у редакції, чинній на момент прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).
Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
За змістом частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката. Слід зазначити, що положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.