ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
08 серпня 2019 року
Київ
справа №375/1346/16-а
адміністративне провадження №К/9901/30245/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рокитнянського районного суду Київської області в складі судді Нечепоренка Л.М. від 09.12.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Мацедонської В.Е., Лічевецького І.О., Мельничука В.П. від 24.01.2017 у справі №375/1346/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
У листопаді 2016 року позивач звернувся до суду із адміністративним позовом посилаючись на те, що він є інвалідом - ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС 2-ї групи і до 01 вересня 2011 року отримував державні пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст.ст.49-54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Просить визнати протиправними порушення відповідачем в частині припинення виплати пенсії та зобов`язати поновити право на отримання пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій і 75% мінімальних пенсій за віком.
Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 09 грудня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року, відмовлено в задоволенні адміністративного позову.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Вказує на протиправне зменшення відповідачами пенсії та її виплати в розмірі, меншому, ніж 8 мінімальних пенсії та 75% розміру мінімальної пенсії, як передбачено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження.
Справу передано до Верховного Суду.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, вкладкою до посвідчення № НОМЕР_4 та довідкою до акта огляду МСЕК серії КИО-1 №294624.
Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області з 01 квітня 2007 року та отримує пенсію по 2 групі інвалідності в розмірі фактичних збитків згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що також підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 від 14 квітня 2009 року.
07 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області щодо нарахування та виплати належної йому державної пенсії як інваліду - ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС.
Листом від 09 листопада 2016 року №6259/03 відповідач повідомив ОСОБА_1, що для виплати пенсій та доплат до неї в інших розмірах, ніж встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210, відсутні правові підстави.
Не погоджуючись з отриманою відмовою, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким і погодився апеляційний, дійшов висновку, що з 03 серпня 2014 року розмір виплат основної та додаткової пенсій особам, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та є інвалідами 2 групи, повинен визначатися відповідно до урядових постанов, а тому позовні вимоги про зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату державної пенсії на підставі ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в обсязі не нижче 8 розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, на підставі ст.50 вказаного Закону в обсязі 75% розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 03 серпня 2014 року задоволенню не підлягають.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Законом України № 76 VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року внесено зміни, зокрема, і до статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII. Вказаний закон набрав чинності з 01.01.2015 року.
Згідно ст. 50 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 54 Закону № 796-ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.