ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
08 серпня 2019 року
Київ
справа №813/5002/17
адміністративне провадження №К/9901/55618/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, як правонаступника Галицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Іщук Л.П., Обрізка І.М., Онишкевича Т.В. від 04.06.2018 у справі №813/5002/17 за позовом ОСОБА_1 до Галицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова про визнання протиправними дій, зобов`язання до вчинення дій,
УСТАНОВИВ:
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Галицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про визнання неправомірними дій щодо відмови у нарахуванні, перерахунку та виплаті державної пенсії та додаткової пенсії відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01.11.2011 року; зобов`язання здійснити перерахунок та виплату державної пенсії у зв`язку з підвищенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у відповідності до положень ст.ст. 8, 19, 21, 22, 46, 58, 92 Конституції України, ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та виплатити з урахуванням підвищення мінімальної пенсії за віком з 01.11.2011 заборгованість з урахуванням уже виплачених сум відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії щодо відмови в перерахунку та виплаті державної та додаткової пенсій з 1 січня по 2 серпня 2014 року у розмірах, встановлених статтями 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції за вказаний період; зобов`язано здійснити перерахунок та виплату державної та додаткової пенсій з 1 січня по 2 серпня 2014 року у розмірах, встановлених статтями 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції за вказаний період; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2018 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року у справі № 813/5002/17 скасовано та прийнято постанову, якою задоволено позов.
Визнано протиправними дії Галицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) державної та додаткової пенсій у розмірах, встановлених статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01.11.2011 року.
Зобов`язано Галицьке об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) державної та додаткової пенсій у розмірах, встановлених статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01.11.2011 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушеннями судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та ухвалити нову про відмову в задоволенні позову.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що, задовольняючи позовні вимоги суд керувався положеннями ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які втратили чинність. Станом на 2011 - 2014 роки відповідні норми були зупинені законами про державний бюджет на відповідний рік. Звертає увагу на пропущення строку звернення до суду без наявності поважних на те підстав.
У відзиві на касаційну скаргу позивач проти задоволення касаційної скарги заперечувала, просила постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 20.03.1996. Позивачу встановлено ІІ групу інвалідності довічно зі ступенем втрати професійної працездатності - 80%.
У спірний період, тобто з 01.11.2011 позивач отримувала пенсію по інвалідності у розмірах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" № 745 від 06.07.2011, а згодом - Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 1210 від 12.11.2011..
ОСОБА_1 неодноразово зверталася до органів Пенсійного фонду із заявами про перерахунок пенсії, вважаючи, що розмір пенсій має бути визначений за нормами ст.ст. 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції, яка діяла на момент призначення пенсії.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково адміністративний позов, виходив з того, що ОСОБА_1 має право на перерахунок основної і додаткової пенсії лише з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року, оскільки у вказаний період визначення порядку та розмірів виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не було делеговано Кабінету Міністрів України. За інший оспорюваний період (з 01.11.2011 року по 31.12.13 року та з 03.08.2014 року по день ухвалення рішення у справі) правове регулювання визначення порядку та розмірів виплат громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи було змінено, тому за вказаний період відсутні підстави для перерахунку пенсії.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позов повністю, апеляційний суд виходив з того, що при визначенні розміру спірних виплат застосуванню підлягають статті 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як правового акту вищої юридичної сили, а не постанова Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 року, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав особи, що постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Вказує, що відсутність бюджетних асигнувань не може слугувати підставою для виплати пенсії у розмірі, меншому, ніж встановлено Законом.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 4 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.