ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду
Д. А. Гудими та В. С. Князєва
Справа № 826/7399/18
Провадження № 11-325апп19
І. Короткий виклад історії справи
1. У травні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Командування військової частини А1283 (далі - військова частина), Міністерства оборони України (далі - Міноборони).
2. У позові просив :
2.1. Визнати незаконним зняття з квартирного обліку позивача командуванням та житловою комісією військової частини.
2.2. Зобов`язати командування та житлову комісію військової частини відновити позивача на квартирному обліку.
2.3. Зобов`язати Міноборони, командування та житлову комісію військової частини надати позивачу житлове приміщення протягом трьох місяців.
2.4. Стягнути на його користь 100 000 грн як відшкодування спричиненої моральної шкоди.
3. Позов мотивував так :
3.1. З 1983 року до 27 грудня 2006 року позивач проходив військову службу, а 27 грудня 2006 року був звільнений у запас з військової служби у Збройних Силах України у зв`язку зі скороченням штатів.
3.2. За весь час проходження військової служби перебував на квартирному обліку, однак так і не отримав службове житло.
3.3. 6 березня 2018 року позивач отримав протокол засідання житлової комісії військової частини від 23 січня 2018 року № 33 про зняття з квартирного обліку.
3.4. Зняття позивача з квартирного обліку є протиправним, а неправомірними діями відповідачів щодо незабезпечення його житлом позивачу завдана моральна шкода.
4. 5 вересня 2018 року Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалив рішення, яким у задоволенні позову відмовив.
5. Мотивував рішення так :
5.1. У витягу з протоколу № 33 засідання житлової комісії військової частини щодо позивача про зняття його з квартирного обліку є застереження про можливість поновлення на обліку за умови надання документів, зазначених у пункті 2.20 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міноборони від 30 листопада 2011 року № 737.
5.2. 19 червня 2018 року житлова комісія військової частини на засіданні прийняла рішення про поновлення позивача на квартирному обліку (протокол № 38).
5.3. Позивач, а також його дружина та син перебувають на квартирному обліку у військовій частині у загальній черзі з 4 березня 2004 року, у першочерговій черзі - з 27 грудня 2006 року.
5.4. Оскільки суд не встановив протиправності дій відповідачів, то у задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди слід відмовити.
6. 15 січня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд прийняв постанову, якою рішення суду першої інстанції скасував, а провадження у справі закрив.
7. Мотивував постанову так :
7.1. Спори про взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, необхідно розглядати за правилами цивільного судочинства, оскільки такий спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, а пов`язаний із вирішенням питання щодо права на житло, і сторона такого спору звертається до суду за захистом порушеного права, яке є цивільним.
7.2. Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 у справі № К/9901/12678/18 та у постановах Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2139цс15 і від 2 березня 2016 року у справі № 6-14цс16.
8. У лютому 2019 року позивач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове, яким задовольнити вимогу про визнання незаконним зняття позивача з квартирного обліку командуванням і житловою комісією військової частини.
9. Мотивував касаційну скаргу так :
9.1. Відповідачами у справі є суб`єкти владних повноважень, а тому її слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.
9.2. Тривалий час позивач захищає своє право на отримання житла в судовому порядку за правилами адміністративного судочинства (справи № 2а-14954/10/2670 і № 826/11809/13-а).
10. 20 лютого 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановив ухвалу, якою відмовив у відкриті касаційного провадження на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 вересня 2018 року та відкрив касаційне провадження на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року.
11. 19 червня 2019 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову, якою касаційну скаргу позивача залишила без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року - без змін (далі - постанова).
12. Велика Палата Верховного Суду мотивувала постанову так :
12.1. Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом, спрямованим на поновлення порушеного відповідачами права на отримання житла.
12.2. Позов стосується захисту прав позивача у сфері житлових відносин, а тому спір необхідно розглядати за правилами цивільного судочинства.
12.3. Велика Палата Верховного Суду у такій категорії спорів вже формулювала висновки щодо застосування норм права, зокрема, у постановах від 18 квітня 2018 року у справі № 806/104/16 і від 20 вересня 2018 року у справі № 815/2551/15.
ІІ. Підстави для висловлення окремої думки та мотиви, якими вона обґрунтована
(а) Щодо юрисдикції суду
13. Не можемо погодитися з висновками більшості колег щодо необхідності розгляду цієї справи за правилами цивільного судочинства.
14. Цивільний процесуальний кодекс України встановлює, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема з цивільних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19).
15. Кодекс адміністративного судочинства (далі - КАС) України встановлює юрисдикцію адміністративних судів у вирішенні спорів, зокрема, з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби (пункт 2 частини першої статті 19).
16. Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (частина перша статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
17. Зміст поняття "публічна служба" охоплює поняття військової служби (пункт 17 частини першої статті 4 КАС України).
18. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей (частина п`ята статті 17 Конституції України).
19. Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відповідно до КонституціїУкраїни визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
20. Держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (абзац перший пункту 1 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей").
21. Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 12 цього Закону військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.