Постанова
Іменем України
30 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 127/20981/17
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/801/226/2018
Провадження № 51 - 714 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів: Марчука О.П., Могильного О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Волевач О.В.,
прокурора Деруна А.І.,
захисника засудженого ОСОБА_1 адвоката Чернілевської Р.В. у режимі
відеоконференції,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017020010004240 від 05 вересня 2017 року, щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Вінницького міського суду Вінницької області від
09 березня 2016 року за ст. 296 ч. 1 КК України до покарання у виді арешту на строк
2 місяці, звільненого 28 липня 2016 року по відбуттю строку покарання,
за ст. 309 ч. 1 КК України,
за касаційними скаргами захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Чернілевської Р.В. на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від
19 вересня 2018 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 11 грудня
2018 року щодо ОСОБА_1 і прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - Кузьміна С.В. на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 11 грудня 2018 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 19 вересня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 309 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 вказано рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 989 гривень 60 копійок процесуальних витрат за проведення судової експертизи.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він у невстановлений час на березі річки Південний Буг біля набережної "Рошен" у
м. Вінниці зірвав верхівки дикоростучих рослин коноплі, таким чином незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, загальною масою в перерахунку на суху речовину 7,95 грама, та став його зберігати при собі без мети збуту, помістивши ці рослини до кишень свого одягу, до виявлення та вилучення працівниками поліції 04 вересня 2017 року приблизно о 22 годині 24 хвилини під час проведення огляду біля будинку № 43 по вул. Соборній в м. Вінниці.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 11 грудня 2018 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без зміни, а апеляційну скаргу його захисника - адвоката Чернілевської Р.В. та апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник Чернілевська Р.В., діючи в інтересах засудженого
ОСОБА_1 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, а кримінальне провадження закрити. Зазначає про порушення права на захист ОСОБА_1 під час проведення огляду, в ході якого було виявлено та вилучено рослини конопель, оскільки його фактично було затримано, застосовано спецзасіб кайданки, однак протокол затримання в порядку ст. 208 КПК України складено не було, права ОСОБА_1 не роз`яснено, повідомлення про затримання не направлено до Регіонального центру з надання безплатної вторинної допомоги. Вважає, що протокол огляду від 04 вересня 2017 року є недопустимим доказом, а як наслідок є недопустимим і висновок експерта від 07 вересня 2017 № 1985. Указує на те, що суд апеляційної інстанції належним чином доводи апеляційної скарги захисника не розглянув, не врахував показання ОСОБА_1 про те, що він зірвав невідому йому рослину, та у порушення вимог ст. 404 КПК України повторно не дослідив обставини, досліджені судом першої інстанції.
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що апеляційний суд у порушення вимог ст. 419 КПК України не навів належних мотивів визнання безпідставними доводів апеляційної скарги прокурора про м`якість призначеного ОСОБА_1 покарання. Зазначає, що суд апеляційної інстанції в повні мірі не врахував дані про особу засудженого ОСОБА_1, який, будучи неодноразово судимим, знову вчинив умисний злочин середньої тяжкості, вину не визнав, за місцем проживання характеризується посередньо, не займається суспільно-корисною працею.
Заперечень на касаційні скарги захисника та прокурора від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Захисник у судовому засіданні висловила доводи на підтримання своєї касаційної скарги та просила її задовольнити, а касаційну скаргу прокурора просила залишити без задоволення через безпідставність викладених у ній доводів.
Прокурор у судовому засіданні вважав касаційні скарги прокурора та захисника необґрунтованими і просив залишити їх без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Доводи касаційної скарги прокурора про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості є необґрунтованими.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
При призначені покарання ОСОБА_1 суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
Як убачається із вироку, суд першої інстанції при призначенні покарання врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, дані про особу ОСОБА_1, який раніше неодноразово судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку в лікаря нарколога. Обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, судом не встановлено.
Врахувавши всі зазначені обставини в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неможливість виправлення ОСОБА_1 без його ізоляції від суспільства і обґрунтовано призначив йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст. 309 ч. 1 КК України, мотивувавши таке рішення.