Постанова
Іменем України
31 липня 2019 року
м. Київ
справа № 644/4340/16-ц
провадження № 61-13162св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Лесько А. О., Мартєва С. Ю.,
Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Елавус ЛТД",
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Елавус ЛТД", яка підписана представником Чупирою А. М., на рішення Апеляційного суду Харківської області від 11 січня 2017 року у складі колегії суддів: Кружиліної О. А.,
Кіся П. В., Хорошевського О. М.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог
20 травня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Елавус ЛТД" (далі:
ТОВ фірма "Елавус ЛТД") про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні працівника, стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах із ТОВ фірма "Елавус ЛТД", працюючи на посаді контролера КПП Харківського опитного цементного заводу.
15 серпня 2014 року ОСОБА_1 звільнилася з займаної посади. На момент звільнення позивачу була нарахована заробітна плата та інші доплати, але грошові кошти відповідачем виплачені не були.
Судовим наказом Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від
26 березня 2014 року з ТОВ фірма "Елавус ЛТД" на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість із заробітної плати в розмірі 5 396,46 грн, однак зазначені кошти позивачеві були виплачені лише 05 грудня 2015 року.
Посилаючись на зазначене та з урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати поважними причини пропуску строків звернення до суду за захистом своїх прав та законних інтересів і поновити строки звернення до суду;
- стягнути з ТОВ фірма "Елавус ЛТД"на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку в розмірі 22 974,84 грн з моменту звільнення та до дня фактичного розрахунку, а саме: з 15 серпня 2014 року до 05 грудня 2015 року;
- стягнути з ТОВ фірма "Елавус ЛТД"на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати нарахованої, але не виплаченої у встановлений термін заробітної плати за період з 15 серпня 2014 року до 05 грудня 2015 року в розмірі 13 729,76 грн;
- стягнути з ТОВ фірма "Елавус ЛТД"судовий збір у розмірі
578,29 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19 жовтня
2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ фірма "Елавус ЛТД" про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні працівника та грошової компенсації втрати частини доходів відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю підстав для задоволення позовних вимог з урахуванням положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки ОСОБА_1 із кредиторськими вимогами про стягнення заробітної плати, будучи усвідомленою про порушення її трудових прав, не зверталася, тобто за цими вимогами позивач не була конкурсним кредитором, а ухвалою Господарського суду Харківської області від 15 січня 2016 року у справі № 922/3048/15 припинено провадження у справі про банкрутство
ТОВ фірма "Елавус ЛТД" через задоволення всіх кредиторських вимог.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 11 січня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19 жовтня
2016 року скасовано.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ фірма "Елавус ЛТД" про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та грошової компенсації втрати частини доходів задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ фірма "Елавус ЛТД" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 22 974,84 грн та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, з урахуванням індексу інфляції у розмірі 3 167, 72 грн, а всього - 26 142,56 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, апеляційний суд зробив висновок, що невиконання рішення суду про стягнення на користь звільненого працівника недоплаченої заробітної плати є підставою для покладення на власника або уповноважений ним орган відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України за весь період невиплати цієї заробітної плати. Крім того, суд апеляційної інстанції вважав, що порушення процедури про банкрутство роботодавця не може свідчити про відсутність вини роботодавця в невиплаті працівникові належних коштів і не є підставою для звільнення роботодавця від обов`язку сплатити зазначені кошти.
Короткий зміст вимог та доводів, наведених у касаційній скарзі
03 березня 2017 року ТОВ фірма "Елавус ЛТД" засобами поштового зв?язку подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, яка підписана представником
Чупирою А. М., у якій просить скасувати рішення Апеляційного суду Харківської області від 11 січня 2017 року та залишити в силі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2016 року.
При цьому посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок про те, що ОСОБА_1 звернулася з позовом із дотриманням строку, передбаченого частиною першою статті 233 КЗпП України, оскільки позивач пропустила тримісячний строк для звернення до суду з вимогою про стягнення фінансових санкцій, передбачених статтею
Апеляційним судом не застосовано до спірних правовідносин частину четверту статті 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв`язку з чим не враховано, що на момент ухвалення рішення пунктом 3 ухвали Господарського суду Харківської області від 15 січня 2016 року у справі № 299/3048/15, у якій брав участь позивач, визначено, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Законом строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Крім того, апеляційним судом неправильно застосовані норми матеріального права, зокрема, постанова Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427, якою передбачено виплати компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів виплати за період з 01 січня 1998 року до 31 грудня 2000 року, в той час як період нарахування спірних грошових коштів позивачу встановлено з 29 січня 2014 року до 14 грудня
2015 року.
Доводи інших учасників справи
14 квітня 2017 року ОСОБА_1 подала заперечення, в якому просить суд касаційну скаргу ТОВ фірма "ЕЛАВУС ЛТД" відхилити, а рішення апеляційного суду Харківської області від 11 січня 2017 року залишити без змін.
Заперечення мотивоване тим, що касаційна скарга є безпідставною та необґрунтованою, оскільки частково задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд ухвалив законне рішення, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, та правомірно не застосував до спірних правовідносин строки позовної давності.
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 березня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з суду першої інстанції та зупинено виконання рішення апеляційного суду Харківської області від 11 січня
2017 року.
Справу № 644/4340/16-ц передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.