Постанова
Іменем України
01 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 127/20440/16-ц
провадження № 61-26941св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Калараша А. А. (суддя-доповідач), Лесько А. О., Штелик С. П.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 вересня 2017 року, ухвалене під головуванням судді Волошина С.В., та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 19 жовтня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів Матківської М.В., Медяного В.М., Сопруна В.В.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
В вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3, про визнання правочину недійсним та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дідусь ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку, яка передана спадкодавцю для ведення садівництва, та розташована на території Вінницької міської ради, садівниче товариство "Калина" площею 0,0859 га, що належала спадкодавцю на праві власності. Позивач у позові зазначає, що спадкоємцями першої черги щодо спірної земельної ділянки є: дружина ОСОБА_5, син ОСОБА_6 та дочка ОСОБА_2, які прийняли спадщину відповідно до статті 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року). ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 . Після її смерті відкрилася спадщина на 1/3 частину цієї, раніше успадкованої нею земельної ділянки. Спадкоємцями останньої є її діти: син ОСОБА_6 та дочка ОСОБА_2 (відповідач у справі). Син ОСОБА_6 спадщину прийняв відповідно до статті 1248 ЦК України, оскільки постійно проживав зі спадкодавцем та не заявляв про відмову від неї. Дочка ОСОБА_2 спадщину не прийняла. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6 (батько позивача). Після його смерті відкрилась спадщина на 2/5 частки квартири АДРЕСА_1 та 2/3 частки земельної ділянки під садівництво, розташованої на території Вінницької міської ради в садівничому товаристві "Калина", площею 0,0859 га. Його спадкоємцем за заповітом є позивач у справі, інших спадкоємців за законом, які б мали право на обов`язкову частку, не має. Позивач у строки встановлені законом звернувся із заявою про прийняття спадщини та отримав свідоцтво про право на спадщину на 2/5 частки квартири, оформити свої спадкові права на земельну ділянку не має можливості, оскільки батько за життя своє право на відповідну частку спірної земельної ділянки не оформив, а відповідач ОСОБА_2, приховавши, що є інші спадкоємці отримала свідоцтво про право на спадщину на 100% спадкового майна, що залишилось після смерті дідуся, в тому числі і на земельну ділянку.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивачем до суду з вказаним позовом до відповідача, в якому ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на 2/3 частки спірної земельної ділянки та визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 19 серпня 2013 року, видане ОСОБА_2 на земельну ділянку під садівництво, розташованої на території Вінницької міської ради в садівничому товаристві "Калина", площею 0,0859 га.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19 вересня 2017 року позов задоволено частково.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 19 серпня 2013 року ОСОБА_2 державним нотаріусом Першої Вінницької державної нотаріальної контори Дишкант М.В. на земельну ділянку площею 0,0859 га, у межах згідно з планом, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, переданої для ведення садівництва, належної померлому ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ОСОБА_5, виданого Вінницькою міською радою 24 вересня 1997 року на підставі рішення Вінницької міської ради від 29 травня 1997 року № 433, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3 .
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат по справі.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 19 жовтня 2017 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області 19 вересня 2017 року залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що оспорюване свідоцтво про право на спадщину видане ОСОБА_2 без врахування кола всіх спадкоємців, які були живі на час відкриття спадщини ( ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ) та без врахування обставин вступу в управління спадковим майном ОСОБА_4 виключно ОСОБА_5, що встановлено судовим рішенням. При зверненні до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину відповідач ОСОБА_2 повідомила нотаріусу недостовірну інформацію про коло осіб, які мають право на спадщину, та обставини прийняття нею спадщини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 вересня 2017 року, ухвалене під головуванням судді Волошина С.В., та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 19 жовтня 2017 року, у якій заявник просила скасувати оскаржувані судові рішення, а провадження у справі закрити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 січня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу з Вінницького міського суду Вінницької області.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу № 127/20440/16-ц передано до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що провадження у справі підлягає закриттю, оскільки вже набрало законної сили судове рішення між тими ж сторонами, про той самий предмет, з тих же підстав, між тими ж самими сторонами. Скаржник зазначає, що цивільні справи № 127/20440/16-ц та № 127/25086/14-ц є тотожними.
Суди не звернули увагу на те, що на момент відкриття спадщини ОСОБА_2 проживала зі спадкодавцем за однією адресою, а тому суди помилково дійшли висновку про те, що ОСОБА_2 не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 .
Відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу мотивовано тим, що суди дійшли до правильного висновку про те, що сам факт реєстрації відповідача за адресою місця проживання ОСОБА_5 не підтверджує факту проживання її з померлою на день смерті, а тому підстав для закриття провадження немає.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Стосовно прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4, виданим міським відділом РАГС управління юстиції Вінницької області 12.03.2003 року ( том 1, а.с. 170).
Після його смерті відкрилась спадщина, зокрема на земельну ділянку площею 859 кв.м., розташовану на території Вінницької міської ради, АДРЕСА_2 для ведення садівництва, яка належала покійному на праві власності, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ОСОБА_5, виданим 24 вересня 1997 року ( том 1, а.с. 173 - 175).
Відповідно до спадкової справи № 832/13 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , яка була досліджена в судовому засіданні, вбачається, що до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 лише в 2013 році (через 10 років після смерті батька) звернулась ОСОБА_2 (дочка померлого,- відповідач у справі), а ОСОБА_7 (син) із заявою про відмову від прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_4 .
Відповідно до заяви від 19 серпня 2013 року ОСОБА_2, за заявою якої відкрито спадкову справу щодо майна померлого ОСОБА_4, остання, звертаючись до нотаріальної контори вказувала, що у померлого є син ОСОБА_7, інших спадкоємців, передбачених законом, пережилої дружини, а також особи, з якою померлий проживав однією сім`єю, але не перебував у шлюбі, немає (том 1, а.с. 166).
19 серпня 2013 року державним нотаріусом Першої Вінницької державної нотаріальної контори Дишкант М. В. було видано ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстровані в реєстрі за № 8-1451 та № 8-1454, яка складається із земельної ділянки площею 0,0859 га, розташованої по АДРЕСА_2 та грошових вкладів з відповідними відсотками і нарахованими компенсаціями, що зберігаються в Територіально відокремленому безбалансовому відділенні № 10001/0179 філії Вінницького обласного управління АТ "Державний ощадбанк України" на рахунках № НОМЕР_5, № НОМЕР_6 та № НОМЕР_7, належних померлому 11 березня 2003 року ОСОБА_4 (том 1, а.с. 188 - 192).
В той же час, судами встановлено, що померлий ОСОБА_4 на час відкриття спадщини мав сина ОСОБА_6 (батька позивача) та дружину ОСОБА_5 .
Спадкоємцями першої черги за законом щодо майна покійного ОСОБА_4 є: дружина - ОСОБА_5, син - ОСОБА_6 та дочка - ОСОБА_2 .
Однак, ні дружина ОСОБА_5 (за її життя), ні син ОСОБА_6 (за його життя) з заявами про прийняття спадщини до нотаріуса не зверталися. ОСОБА_7, як свідчать матеріали спадкової справи, не виявив своєї волі для прийняття спадщини.
В мотивувальній частині рішення Апеляційного суду Вінницької області у справі №127/25086/14-ц від 13 жовтня 2015 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3, про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності в порядку спадкування, припинення права власності та внесення змін у свідоцтво, встановлено, що після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняла виключно його дружина ОСОБА_5 .
Стосовно прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_8, виданим 06 жовтня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області (том 1, а.с. 12).
Спадкова справа щодо майна померлої не заводилась (том 1, а.с. 112).
Спадкоємцями першої черги після її смерті являлись її діти: ОСОБА_6 та ОСОБА_2 .
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4, (батько позивача) постійно проживав зі спадкодавцем та був зареєстрований за адресою місця проживання померлої ОСОБА_5 в квартирі АДРЕСА_1 (том 1, а.с. 35 - 38).