Постанова
Іменем України
31 липня 2019 року
м. Київ
справа № 243/5802/16-ц
провадження № 61-24254св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Лесько А. О., Мартєва С. Ю.,
Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Слов`янський хіміко-механічний технікум,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу Слов`янського хіміко-механічного технікуму, яка підписана представником Кузьменковим Олександром Віталійовичем, на рішенняАпеляційного суду Донецької області від 14 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Груіцької Л. О., Осипчук О. В., Новікової Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Слов`янського хіміко-механічного технікуму, третя особа - ОСОБА_2, у якому просив поновити його на посаді заступника директора з господарської роботи у Слов`янському хіміко-механічному технікумі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із Слов`янським хіміко-механічним технікумом з 2002 року до 21 червня
2016 року.
Наказом від 21 червня 2016 року № 036-К із позивачем був припинений трудовий договір та його звільнено з посади заступника директора з господарської роботи відповідно до пункту 3 статті 41 КЗпП України.
Підставою для звільнення адміністрація технікуму вважає вирок Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02 листопада
2015 року, яким визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення під час виконання обов`язків викладача за сумісництвом, передбаченого частиною третьою статті 354 КК України.
Вважав, що покарання за вчинене кримінальне правопорушення не позбавляє можливості продовження роботи викладача і заступника директора з господарської роботи, а тому, посилаючись на зазначене, просив суд задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від
12 вересня 2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Слов`янського хіміко-механічного технікуму, третя особа - ОСОБА_2, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, встановивши наявність аморального проступку в діях позивача, вважав, що ОСОБА_1, займаючи посаду заступника директора з господарської роботи Слов`янського хіміко-механічного технікуму, також є учасником навчально-виховного процесу та займається виховною діяльністю студентів, а тому підпадає під категорію осіб, які можуть бути звільнені відповідно до пункту 3 частини першої статті 41 КЗпП України.
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 14 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від
12 вересня 2016 року скасовано.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Слов`янського хіміко-механічного технікуму, третя особа - ОСОБА_2, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено.
Скасовано наказ Слов`янського хіміко-механічного технікуму від 21 червня 2016 року № 036-К про звільнення ОСОБА_1 за пунктом 3 статті
41 Кодексу законів про працю України з посади заступника директора з господарської роботи.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника директора з господарської роботи.
Стягнуто зі Слов`янського хіміко-механічного технікуму на користь
ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з
22 червня 2016 року до 14 лютого 2017 року у розмірі 13 884,51 грн.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за один місяць.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, апеляційний суд вважав, що позивач відповідно до його посадової інструкції не є працівником, який виконує виховну функцію, а є керівником, який відповідає за стан учбово-матеріальної бази технікуму, забезпечує умови для якісного проведення учбового процесу, а тому звільнення з посади заступника директора з господарської роботи відбулося з порушенням норм КЗпП України.
Короткий зміст вимог та доводів, наведених у касаційній скарзі
04 березня 2017 року Слов`янський хіміко-механічний технікум засобами поштового зв?язку подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, яка підписана представником Кузьменковим О. В., у якій просить скасувати рішення Апеляційного суду Донецької області від 14 лютого 2017 року та залишити в силі рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від
12 вересня 2016 року. При цьому посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок, що ОСОБА_1 відповідно до посадової інструкції заступника директора з господарської роботи та викладача за сумісництвом, не був працівником, який виконує виховну функцію, оскільки посада позивача є керівною, а тому відповідно до статті 50 Закону України "Про освіту" відноситься до учасників навчально-виховного процесу.
Апеляційним судом не досліджено та не надано належну правову оцінку "Посадовій інструкції заступника директора технікуму з господарської роботи ОСОБА_1 ", затвердженій директором технікуму 01 листопада 2015 року, відповідно до якої обов`язком позивача було проведення інструктажів зі студентами, що свідчить про його навчально-виховну роботу.
Вирішуючи питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд апеляційної інстанції помилково не врахував той факт, що позивач у зазначений період працював у Донецькому обласному центрі з профілактики і боротьби зі СНІДом і, відповідно, мав дохід.
Крім того, апеляційний суд не звернув увагу на проведення атестації та присвоєння кваліфікаційної категорії ОСОБА_1 як викладачу, що призвело до скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.
Доводи інших учасників справи
14 липня 2017 року ОСОБА_1 подав заперечення, в якому просить рішення Апеляційного суду Донецької області від 14 лютого 2017 року залишити в силі.
Заперечення мотивоване тим, що позивач не був педагогічним працівником, інструктажі зі студентами не проводив, а тому не може бути звільненим із займаної посади на підставі пункту 3 статті 41 КЗпП України.
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Справу № 243/5802/16-ц передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати касаційного цивільного суду
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення апеляційного суду не відповідає, а тому касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Короткий зміст встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи
ОСОБА_1 із 2002 року перебував у трудових відносинах зі Слов`янським хіміко-механічним технікумом.
Наказом від 21 червня 2016 року № 036-К із позивачем був припинений трудовий договір та його звільнено з посади заступника директора з господарської роботи відповідно до пункту 3 статті 41 КЗпП України.