Постанова
Іменем України
01 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 711/10189/16-ц
провадження № 61-17327св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Калараша А. А. (суддя-доповідач), Лесько А. О., Штелик С. П.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 березня 2017 року, ухвалене під головуванням судді Кондрацької Н.М., та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 26 квітня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Пономаренка В.В., Сіренка Ю.В., Ювшина В.І.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за аліментами, і з урахуванням збільшення позовних вимог, в обґрунтування позову позивач посилалась на те, що відповідач є її батьком. До настання повноліття позивача (до квітня 2007 року ) з відповідача на її утримання стягувалися аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів, які він виплачував в повному обсязі. З 01 вересня 2006 року позивач навчалася в Черкаському медичному коледжі на платній основі (терміном 2,6 років) з оплатою за навчання 7800 грн. Оплачувати навчання позивач та її мати не мали змоги. Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 липня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені повністю, з відповідача на користь позивача були присуджені до стягнення аліменти у твердій грошовій сумі, в розмірі по 500 грн. щомісячно, починаючи з 21 травня 2007 року та до закінчення навчання, тобто до 01 березня 2009 року, але не довше досягнення нею 23-х років. Позивач зазначала, що відповідач хоч і затримував виплату, але ж виконував обов`язки щодо її утримання. Починаючи з вересня 2008 року до квітня 2012 року припинив здійснювати виплати, цей факт підтверджується розрахунком заборгованості, наданим державним виконавцем Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Орлом І.М. Станом на квітень 2012 року, тобто на момент досягнення позивачем 23-х років, заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів складала 20 500 грн. У зв`язку з навмисним ухиленням відповідача від сплати аліментів в період навчання в Черкаському медичному коледжі (з 01 вересня 2006 року до 01 березня 2009 року) позивач і її матір були змушені сплачувати за навчання самостійно. Вони ніде не працювали, це негативно позначалося на їх матеріальному благополуччі. Влітку 2009 року позивач вступила до Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького на факультет психології (період навчання 4,5 роки) на контрактну основу, про що позивач сповістила відповідача, але він відмовився продовжувати виплачувати аліменти у розмірі визначеному судом, у зв`язку з чим вона була змушена обрати заочну форму навчання, для того щоб у вільний від навчання час мати можливість заробляти кошти для оплати свого ж навчання. Остаточно позивач просила суд, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за аліментами в розмірі 34 925 грн, яка складалась з заборгованості за аліментами - 20 500 грн, пені - 8 675 грн, індексацію аліментів - 322,75 грн, втрати внаслідок інфляції - 4952 грн та 3% річних- 475,72 грн.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Придніпровського районного суду м .Черкаси від 10 березня 2017 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за аліментами відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 26 квітня 2017 року рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 березня 2017 року залишено без змін.
Судові рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, мотивовано тим, що позивачем не доведено вину відповідача у виникненні заборгованості зі сплати аліментів в період з 02 березня 2009 року по 01 квітня 2012 ( до досягнення позивачем 23 років), оскільки в матеріалах справи відсутнє рішення суду, яким з відповідача на користь позивача присуджено до стягнення аліментів за вказаний період. Відповідно суди дійшли висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені та трьох процентів річних.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 26 квітня 2017 року, у якій заявник просила скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 травня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 711/10189/16-ц з Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У квітні 2018 року справу № 711/10189/16-ц передано до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини справи та неправильно встановили те, що відповідач сплатив повністю заборгованість по аліментам.
Суди помилково вважали недоведеність вимог про стягнення пені.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження та свідоцтва про шлюб.
Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 липня 2007 присуджено до стягнення з ОСОБА_2 аліменти на користь повнолітньої дитини ОСОБА_1 в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 21 травня 2007 року та до закінчення нею навчання, тобто до 01 березня 2009 року, але не довше досягнення нею 23 років.
Даним заочним рішенням встановлено, що згідно довідки Черкаського медичного коледжу від 15 травня 2007 року № 473/07 ОСОБА_1 являється студенткою II ак В (11) курсу, денної форми навчання на контрактній основі, з 01 вересня 2006 року до 01 березня 2009 рік.
ОСОБА_1 у період з 28 серпня 2009 року до квітня 2012 року, продовжила навчання у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького на факультеті психології на заочній формі навчання, що підтверджується відповідним договорами (а.с.7,8).
Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості аліментів Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси ГТУЮ в Черкаській області від 13 червня 2009 року, встановлено загальну заборгованість аліментів 20 500 грн, яку мав сплатити ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у період з травня 2007 року до квітня 2012 року (а.с.9,10).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.