ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2019 року
м. Київ
справа № 316/2094/17
провадження № 61-4354св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 28 вересня 2018 року, ухвалене у складі судді Бульби О. М., та постанову Запорізького апеляційного суду від 12 лютого 2019 року, прийняту колегією у складі суддів: Кухаря С. В., Крилової О. В., Бєлки В. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
В обґрунтування позову зазначила, що з 3 вересня 2011 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_2, з яким має спільну дитину - неповнолітню дочку ОСОБА_3, 2011 року народження.
У період з квітня 2012 року по січень 2017 року вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною і займалася домашнім господарством; відповідач у цей період здобув другу вищу освіту, зайняв посаду заступника начальника хімічного цеха з продовження строку експлуатації відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична атомна станція" Державного підприємства "Енергоатом" та йому підвищено заробітну плату.
Їх дочка ОСОБА_3, 2011 року народження, має вроджену ваду серця і є дитиною з інвалідністю, тому вони заощаджували кошти для її лікування, а також для ремонту у квартирі та розміщали їх на банківських рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_2
Всього на банківських рахунках зберігалося 332 081 гривень, а також відповідач мав готівкові кошти у сумі 5 000 доларів США, що за встановленим Національним банком України офіційним курсом гривні до долара США станом на 20 листопада 2017 року становить 132 495 гривень, разом 464 576 гривень.
У вересні 2017 року відповідач повідомив, що не має наміру продовжувати проживати із позивачем та їх дочкою, тобто фактично сім`я розпалася.
Посилаючись на те, що грошові кошти у розмірі 464 576 гривень (332 081 гривеньі 5 000 доларів США) набуті у шлюбі і є спільним майном подружжя, ОСОБА_1 просила у порядку поділу майна подружжя стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 232 288 гривень.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 28 вересня 2018 року позов задоволено.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 половину від суми набутих у шлюбі грошових коштів - 232 288 гривень, а також 2 322,88 гривень судового збору.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про набуття сторонами грошових коштів у загальному розмірі 464 576 гривень у шлюбі, у зв`язку з чим на це майно поширюється режим спільної власності подружжя, що відповідач не спростував.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 12 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 28 вересня 2018 року - без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції про належність спірних грошових коштів до спільного майна подружжя і про їх рівний поділ, оскільки вважав, що до таких висновків суд першої інстанції дійшов на підставі всебічного і повного з`ясування обставин справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У березні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 28 вересня 2018 року і постанову Запорізького апеляційного суду від 12 лютого 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення судів першої і апеляційної інстанцій ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням процесуального права.
На думку заявника, суди не надали належної оцінки його доводам про те, що більша частина грошових коштів, які ним задекларовані, витрачена на потреби сім`ї у 2017 році і на час подання позову і вирішення справи він цих коштів уже не мав.
Вказав, що готівкові кошти у розмірі 5 000 доларів США також були витрачені ними спільно, проте докази цих витрат залишилися у квартирі позивача, доступу до якої він не має.
Заявник зазначає, що грошові кошти у розмірі 300 000 гривень не є спільною власністю подружжя, так як позичені йому сестрою ОСОБА_4, що підтверджується відповідною розпискою.
Ухвалою Верховного Суду від 5 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі і зупинено виконання рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 28 вересня 2018 року у справі до закінчення перегляду судових рішень у касаційному порядку.
Позиції інших учасників справи
У червні 2019 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, у якому послалася на безпідставність її доводів. Зазначила, що доводи відповідача про фактичну відсутність у нього заявлених до поділу грошових коштів безпідставні, так як заощадження у розмірі 5 000 доларів США він забрав з їх квартири після припинення спільного проживання.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 2 вересня 2011 року зареєстрували шлюб; з вересня 2017 року вони припинили спільне проживання.
Сторони мають неповнолітню дочку ОСОБА_3, 2011 року народження.
У період з квітня 2012 року по січень 2017 року ОСОБА_1 перебувала у відпустці по догляду за дитиною, яка має статус дитини з інвалідністю.
Оцінивши декларацію ОСОБА_2 за 2016 рік і виписки з рахунків, відкритих у Публічному акціонерному товаристві "Райффайзен Банк Аваль" (далі - АТ "Райффайзен Банк Аваль") і Публічному акціонерному товаристві "Сбербанк" (далі - АТ "Сбербанк"), суди встановили, що ОСОБА_2 мав заощадження у розмірі 5 000 доларів США у готівковій формі, а також у безготівковій формі на рахунках, відкритих в АТ "Сбербанк" (53 000 гривень), АТ "Ощадбанк" (17 000 гривень) і АТ "Райффайзен Банк Аваль" (262 081 гривень).
Обставин, які б достовірно свідчили про те, що розміщені на депозитному рахунку в АТ "Райффайзен Банк Аваль" 262 081 гривень передані ОСОБА_2 у позику сестрою ОСОБА_4, судами не встановлено.
Оцінивши покази допитаних як свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_4 щодо передачі останньою у липні 2013 року відповідачу у позику 300 000 гривень для розміщення їх на депозитному рахунку із метою отримання процентів для фінансової підтримки його родини, суди дійшли висновку, що такі пояснення не узгоджуються із відомостями декларації ОСОБА_2 , у якій вказано про належність цих коштів особисто відповідачу і відсутні дані про наявність у нього фінансових зобов`язань. З урахуванням зазначеного і прийнявши до уваги, що ОСОБА_4 є сестрою ОСОБА_2 , тобто зацікавленою особою, суди відхилили ці покази.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).