Постанова
Іменем України
01 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 757/15700/16-ц
провадження № 61-18899св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника
ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 24 січня 2017 року в складі судді Батрин О. В. та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 07 червня 2017 року в складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Панченка М. М., Волошиної В. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі -
ПАТ КБ "ПриватБанк") про стягнення коштів за договором банківського вкладу.
Позовна заява мотивована тим, що між нею та ПАТ КБ "ПриватБанк" 25 вересня 2013 року укладено договір банківського вкладу № 8АМ0Ж80000737996585 "Стандарт" на суму 50 000,00 доларів США зі сплатою 7 % річних строком до
25 березня 2014 року з правом пролонгації договору, та 06 лютого 2014 року договір банківського вкладу № SАМDNWFD0070072202600 "Стандарт" на суму 100 000,00 доларів США зі сплатою 8 % річних строком до 06 травня 2015 року
з правом пролонгації договору.
26 лютого 2016 року ОСОБА_1 направила на адресу відповідача заяву про розірвання договорів депозиту та повернення внесених сум вкладів, нарахованих відсотків, проте відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання та не повернув вказані кошти.
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача на її користь 175 891,79 доларів США, що складається із суми вкладів та нарахованих на них відсотків.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 24 січня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 07 червня
2017 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив
з того, що немає доказів наявності на цей час вкладених позивачем коштів та нарахованих процентів за договорами банківського вкладу, та доказів того, що вони позивачеві не повернені, неможливості відповідача та його відокремлених підрозділів здійснювати свою банківську діяльність на тимчасово окупованій території Крим.
З посиланням на законодавство Російської Федерації суди зробили висновок про можливість отримання позивачем коштів за вказаними банківськими вкладами, розміщеними на відповідних рахунках у ПАТ КБ "ПриватБанк", від некомерційної організації "Фонд захисту вкладників" (Російська Федерація).
Короткий зміст вимог касаційної скарги, узагальнення її доводів та викладу позиції інших учасників справи
У червні 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем доведено факт укладення договорів та внесення на них коштів, а відсутність у відповідача доказів повернення позивачу цих коштів та процентів має бути підставою для задоволення позову. Крім того, посилання судів на створення російської організації "Фонд захисту вкладників" (Російська Федерація), яка, начебто, взяла на себе виплати вкладникам банку-відповідача, є необґрунтованими, оскільки такі дії окупаційної влади не породжують у позивача обов`язків звертатися до послуг такого фонду.
Відзивів іншими учасниками справи на касаційну скаргу не подано.
Рух справи
УхвалоюВищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ від 30 червня 2017 року відкрито касаційне провадження
в цій справі.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ від 02 листопада 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"
ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.