Постанова
Іменем України
01 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 2-3114/2006
провадження № 61-8534св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Лизогубівська сільська рада Харківського району Харківської області,
особа, яка подавала апеляційну скаргу - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Харківської області від 17 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Бурлаки І. В., Карімової Л. В., Яцини В. Б.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до Лизогубівської сільської ради Харківського району Харківської області із позовом про визнання права власності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі дозволу на будівництво житлового будинку у с. Лизогубівка Харківського району Харківської області № 58 від 01 вересня 1960 року, який надано виконкомом Харківської районної ради ОСОБА_3, він з дружиною ОСОБА_4 за власні кошти та своєю працею побудували житловий будинок АДРЕСА_1, але не оформили права власності на будинок. Згідно державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_3 у приватну власність надано земельну ділянку площею 2,24 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2. За життя ОСОБА_4 залишила заповіт від 15 лютого 2002 року, за яким все своє майно заповідала ОСОБА_1 ОСОБА_1 зазначила, що після смерті ОСОБА_4 вона прийняла спадщину шляхом фактичного вступу до управління і володіння спадковим майном, оскільки постійно проживала спільно із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
ОСОБА_1 просила:
визнати за ОСОБА_4 право власності на створене нерухоме майно, Ѕ частину житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 та Ѕ частину земельної ділянки площею 2,24 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 та Ѕ частину земельної ділянки площею 2,24 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 19 липня 2006 року у складі судді: Савченко Г. М., визнано за ОСОБА_4 право власності на новостворене нерухоме майно, на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1 та Ѕ частину земельної ділянки площею 2,24 га на території Лизогубівської сільської ради Харківського району Харківської області для ведення сільськогосподарського виробництва; визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1 та Ѕ частину земельної ділянки площею 2,24 га на території Лизогубвської сільської ради Харківського району Харківської області для ведення сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язано КП "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1 .
Заочне рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що новостворене нерухоме майно та приватизована земельна ділянка є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3, тому за померлою ОСОБА_4 можливо визнати права власності на Ѕ частку цього майна, а ОСОБА_1, як спадкоємець за заповітом, має право власності на Ѕ частку цього майна після померлої.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 17 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 19 липня 2006 року скасовано і у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що визнаючи житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку об`єктом спадкування, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що спірна земельна ділянка передана органом місцевого самоврядування у приватну власність ОСОБА_3 у порядку приватизації не для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), а для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, спірний будинок хоча і побудовано у період шлюбу, але не введено в експлуатацію та не зареєстровано належним чином, тому підстави для задоволення позову ОСОБА_1, а саме визнання за нею права власності на Ѕ частину житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 та Ѕ частину земельної ділянки площею 2,24 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутні.
Аргументи учасників справи
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення апеляційного суду Харківської області від 17 жовтня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржене рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 знала про існування заочного рішення Харківського районного суду Харківської області від 19 липня 2006 року, про що свідчить: заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 06 листопада 2006 року у справі № 4.3/2-4151/2006 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання права власності, яке було додане до апеляційної скарги; заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 04 червня 2015 року у справі № 635/2284/15-ц; договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 від 03 березня 2009 року. І це свідчить про безпідставне поновлення строку на апеляційне оскарження.
Зазначає, що спірний будинок і земельна ділянка були об`єктами права спільної сумісної власності подружжя, тому ОСОБА_4 належала Ѕ частини спірного будинку і земельної ділянки, які ОСОБА_1 прийняла після її смерті.
У березні 2018 року ОСОБА_1 надала пояснення на касаційну скаргу, в яких просить касаційну скаргу задовольнити.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2018 року у справі відкрито касаційне провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 25 вересня 1954 року по день смерті ОСОБА_4, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2.