Постанова
Іменем України
01 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 412/1277/2012
провадження № 61-3704св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3,
відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
треті особи: комунальне житлово-експлуатаційне підприємство № 37 м. Дніпропетровська, виконавчий комітет Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради, управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, орган опіки та піклування виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради,
особа, яка не брала участі у справі - ОСОБА_7,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_7 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2012 року у складі судді: Черновського Г. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2019 року у складі колегії суддів: Варенко О. П., Лаченкової О. В., Свистунової О. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2006 року ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулась із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: комунальне житлово-експлуатаційне підприємство № 37 м. Дніпропетровська, виконавчий комітет Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради, управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, орган опіки та піклування виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради, про встановлення права на проживання та визнання розпорядження органу приватизації та права власності на квартиру частково недійсними.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вона проживає разом з відповідачами у квартирі АДРЕСА_1 .
У цю квартиру вона вселилася ще в 1996 році зі згоди наймача, що приходиться батьком її чоловіку ОСОБА_5 . Від шлюбних відносин з відповідачем ОСОБА_5 у неї ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_2, та ІНФОРМАЦІЯ_2 - син ОСОБА_3, які постійно проживають в спірній квартирі з нею.
ОСОБА_1 з відповідачем ОСОБА_5 на цей час фактичні шлюбні відносини не підтримують, у них виникла суперечка в питанні користування спірним житлом, а саме відповідачі не бажають добровільно визнати за нею та її дітьми, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, право на проживання у спірній квартирі, та без її згоди та відома здійснили приватизацію квартири.
ОСОБА_1 , з урахуванням доповнень до позову, просила:
визнати за нею та за її неповнолітніми дітьми право на користування жилим приміщенням, розташованим у АДРЕСА_1 ;
визнати розпорядження органу приватизації управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради від 01 березня 2007 року за №1/126-07 та свідоцтво про право власності про приватизацію квартири АДРЕСА_1, видане на основі цього розпорядження, частково недійсним, яке отримали ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 .
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 березня 2010 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 та за її дітьми - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, право на користування житловим приміщенням, розташованим у АДРЕСА_1 . Визнано розпорядження органу приватизації управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради від 01 березня 2007 року за № 1/126-07 та свідоцтво про право власності про приватизацію квартири АДРЕСА_1, видане на основі цього розпорядження, частково недійсним.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 жовтня 2011 року заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 березня 2010 року було скасовано та справу призначено до судового розгляду.
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2012 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 та за її дітьми - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, право на користування житловим приміщенням, розташованим у АДРЕСА_1 . Визнано розпорядження органу приватизації управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради від 01 березня 2007 року за №1/126-07 та свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, видане на основі цього розпорядження, недійсними.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на підставі частини четвертої статті 64 ЖК УРСР ОСОБА_1 та її діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають право на користування спірним жилим приміщенням і це право оспорюється відповідачами. Оскільки відповідачі без згоди позивача приватизували спірне житло в органах приватизації управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради 01 березня 2007 року та отримали свідоцтво про право власності на спірну квартиру, то розпорядження органу приватизації управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради від 01 березня 2007 року №1/126-07 та свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 необхідно визнати недійсними.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишено без задоволення. Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2012 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що керуючись статтями 64, 65 ЖК суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги. Апеляційний суд також вказав, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 про те, що їй належить частка у праві власності на спірну квартиру, однак її не було залучено до участі у справі як відповідача, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки на час звернення з позовом та ухвалення рішення по суті спору ОСОБА_7 була неповнолітньою та цивільної дієздатності не набула, при цьому відповідачем у справі є її мати - ОСОБА_6 .
Аргументи учасників справи
У лютому 2019 року ОСОБА_7 подала касаційну скаргу на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2012 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2019 року, в якій просить скасувати оскаржені рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. При цьому посилається на те, що суди неправильно застосували норми матеріального та порушили норми процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_7 належить частка у праві власності на спірну квартиру, однак її не було залучено до участі у справі як відповідача. Позиція суду апеляційної інстанції про те, що на час звернення з позовом та ухвалення рішення по суті спору ОСОБА_7 була неповнолітньою та цивільної дієздатності не набула, а відповідачем у справі була мати ОСОБА_7, не відповідає нормам законодавства України. На момент прийняття оскарженого заочного рішення ОСОБА_7 було чотирнадцять років, а відповідно до частини другої статті 39 ЦПК України (в редакції, що діяла на момент прийняття судом заочного рішення) права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена. Отже, інтереси ОСОБА_7 в суді могли захищати у суді батьки, проте в будь-якому випадку, або ОСОБА_7 повинна була бути відповідачем у справі, або в позовній заяві повинно було зазначатись, що позов пред`являється як до ОСОБА_6 особисто, так і до неї як законного представника ОСОБА_7 . Вважає, що суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивач ставила питання про визнання частково недійсним розпорядження органу приватизації, при цьому рішення судів не містять обґрунтування у чому полягає його незаконність, враховуючи, що позивач відношення до приватизованої квартири не має.
У квітні 2019 року ОСОБА_1 надала відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені рішення без змін. Відзив мотивований безпідставністю доводів касаційної скарги. Вказує, що ОСОБА_7 як відповідач не залучалась, тому що на момент пред`явлення позову їй було 9 років. Як відповідач по справі залучалась матір ОСОБА_6, яка і представляла інтереси малолітнього скаржника, яка на момент прийняття судом рішення цивільної дієздатності не набула.
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що 15 березня 1997 року ОСОБА_1 уклала шлюб з відповідачем у справі ОСОБА_5, зареєстрований ВРАГС виконкому Жовтневої районної Ради народних депутатів м. Дніпропетровська (актовий запис № 76).