Постанова
Іменем України
01 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 510/350/16-ц
провадження № 61-19810св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 14 червня 2017 року у складі колегії суддів: Журавльова О. Г., Комлевої О. С., Кравця Ю. І.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.
Позовна заява обґрунтована тим, що за життя батькові позивача ОСОБА_3 належав житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями АДРЕСА_1, який складається в цілому з: будинку житлового літ. А, загальною площею 40,20 кв. м, житловою площею 29,80 кв. м, підсобною площею 10,40 кв. м, тамбур літ. а, літньої кухні літ. Б, тамбур літ. б, вбиральні літ. Ж, сарай літ. В, Д, гараж літ. Е, погріб літ. в, огорожі 1-3, споруди - 4,5, розташований на земельній ділянці площею 600 кв. м, на підставі договору забудови від 25 березня 1957 року, реєстр № 586, акту прийому будинку в експлуатацію, затвердженого рішенням виконавчого комітету Ренійської міської ради від 14 листопада 1989 року, за № 340.
На випадок смерті ОСОБА_3 склав заповіт від 17 вересня 2014 року № 1012 і заповів все майно дочці - ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер і після його смерті відкрилась спадщина. У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 позивач (як спадкоємець за заповітом) звернулася до Ренійської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини (заява № 627 від 14 листопада 2014 року). За зверненням позивача нотаріусом було заведено спадкову справу. Пізніше, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, їй в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно, про що 18 лютого 2016 року нотаріусом було винесено постанову.
ОСОБА_1 , з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:
визнати за нею право власності на житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, АДРЕСА_1, розташований на земельній ділянці площею 600 кв. м, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
зменшити розмір обов`язкової частки ОСОБА_2 ;
позбавити ОСОБА_2 права на спадщину.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішення Ренійського районного суду Одеської області від 06 квітня 2017 року в складі судді: Дудник В. І. позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 3/4 частини житлового будинку із надвірними спорудами та господарськими будівлями (окрім самочинно побудованих), АДРЕСА_1 розташованого на земельній ділянці площею 600 кв. м, залишивши право на спадкування на 1/4 частину як на обов`язкову частку у спадщині за ОСОБА_2 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що право на обов`язкову частку мають, зокрема, повнолітні діти спадкодавця, визнані інвалідами в установленому законом порядку, незалежно від групи інвалідності. з приводу зменшення обов`язкової частки у спадщині відповідачки, на яке посилається позивач в уточнених позовних вимогах, вона не зверталася з такими вимогами до нотаріуса, під час оформлення прийняття спадщини, а вже в судовому засіданні позивач взагалі не оспорювала обов`язкову частку у спадщині відповідачки, лише оспорювала розмір частки, яку має право успадкувати відповідач, відповідно до частини першої статті 1241 ЦК України, в бік її зменшення, посилаючись на положення абзацу другого частини першої статті 1241 ЦК України, який проголошує, що розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, та її доводів та міркувань з цього приводу, які однак не знайшли свого належного підтвердження у судовому засіданні, засобами показань свідків, що в сукупності не можуть бути враховані судом як належна оцінка відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, для зменшення розміру обов`язкової частки відповідача. Сторони є суб`єктами набуття права власності на спірний житловий будинок, пропорційно заявлених позовних вимог, з урахування обов`язкової частки у спадщині відповідачки, з підстав прийняття спадщини за заповітом та за законом кожної з них.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 14 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Ренійського районного суду Одеської області від 06 квітня 2017 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що сторони у справі прийняли спадщину в порядку частини першої статті 1269 ЦК України, позивач як спадкоємець за заповітом, а відповідач, як спадкоємець першої черги за законом, яка відповідно до частини першої статті 1241 ЦК України, як повнолітня непрацездатна дитина спадкодавця, має право, незалежно від змісту заповіту, на половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Отже, відповідач у справі претендує на обов`язкову частку у спадщині, у виді 1/4 частки спадкового нерухомого майна, на яке вона має право, згідно частини першої статті 1241 ЦК України, як повнолітня непрацездатна дитина спадкодавця, що буде відповідати її інтересам, як законного спадкоємця та належному захисту її майнових спадкових прав.
Аргументи учасників справи
У липні 2017 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 14 червня 2017 року, в якій просила: визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, АДРЕСА_1 ; відмовити ОСОБА_2 в наданні частки майна розміром 1/4 від права власності ОСОБА_3 ; надати ОСОБА_2 частину майна неохоплену заповітом. При цьому посилалося на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що як доказ того, що ОСОБА_2 є непрацезадатною особою прийнято довідку від 10 жовтня 2017 року. Вказана довідка, а фактично пенсійне посвідчення, була видана ОСОБА_2 до 30 червня 2008 року, а тому суди не мали права посилатися на неї, оскільки не підтверджено, що станом на ІНФОРМАЦІЯ_1, на момент смерті спадкодавця, ОСОБА_2 була непрацезадатною. Акцентує увагу, що основним в позові було позбавлення ОСОБА_2 права на отримання спадку після смерті батька. І такі підстави викладалися в позові та обґрунтовувалися неналежним відношенням дочки до хворого батька, відсутність відповідача на території України, заповіт батька. В рішення суду першої інстанції не вказано, що визнано заповіт недійсним. Відповідачем мала бути Ренійська міська рада.
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3
17 вересня 2014 року ОСОБА_3 склав заповіт № 1012, яким на випадок смерті все своє майно, де б воно не було, та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що на день смерті належало спадкодавцю, заповів своїй дочці - ОСОБА_1 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями АДРЕСА_1
У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 позивач (як спадкоємець за заповітом) звернулася до Ренійської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини (заява № 627 від 14 листопада 2014 року). За зверненням позивача нотаріусом було заведено спадкову справу.
Також до Ренійської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 звернулася його дочка - ОСОБА_2, як спадкоємець першої черги за законом (стаття 1261 ЦК України), на підставі частини першої статті 1241 ЦК України.