ПОСТАНОВА
Іменем України
07 серпня 2019 року
Київ
справа №815/6750/16
адміністративне провадження №К/9901/21154/18
№К/9901/21147/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_1 та командира військової частини А 2393 генерал-майона Грищенка Андрія Миколайовича на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.04.2017 у складі судді Стеценко О.О. та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017 у складі колегії суддів: Яковлєва О. В., Федусика А. Г., Танасогло Т.М. у справі №815/6750/16 за позовом ОСОБА_1 до командира військової частини А 2393 генерал-майона Грищенка Андрія Миколайовича про визнання дій протиправними, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до командира військової частини А 2393 генерал-майора Грищенка Андрія Миколайовича в якому просив визнати неправомірними дії командира військової частини А 2393 генерал-майора Грищенка Андрія Миколайовича щодо обмеження терміну щорічної відпустки позивача та зміни дати її початку без погодження із ОСОБА_1
2. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.04.2017 позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними дії командира військової частини А2393 генерал-майора Грищенка А.М. щодо обмеження терміну щорічної відпустки ОСОБА_1 . У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
2.1. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017 постанову суду першої інстанції змінено, зокрема, викладено другий абзац резолютивної частини у такій редакції "Визнати протиправними дії командира військової частини А2393 генерал-майора Грищенка А.М. щодо розгляду рапорту ОСОБА_1 про надання щорічної відпустки за 2016 рік тривалістю 45 діб, починаючи з 07 листопада 2016 року".
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. Наказом т.в.о. командира військової частини А2393 від 01.03.2016 № 41, з 29.02.2016 підполковника ОСОБА_1 було зараховано до списків особового складу військової частини А2393 з проходженням служби на посаді начальника служби метрології та стандартизації озброєння військової частини А2393.
3.2. Рішенням командира військової частини А 2393 від 01.03.2016 № 2501 внесено зміни до графіку відпусток військової частини А 2393 на 2016 рік, а саме: сплановано щорічну відпустку позивача терміном 20 діб в період з 01.08.2016 по 20.08.2016 та терміном 25 діб в період з 10.12.2016 по 03.01.2017.
3.3. В подальшому, позивачем було складено рапорт від 21.07.2016 на ім`я начальника озброєння військової частини А 2393 щодо надання ОСОБА_1 першої частини чергової відпустки за 2016 рік терміном 20 діб з 10.08.2016, який було зареєстровано 01.08.2016 за вх. №8883. Проте вказану відпустку не було реалізовано у зв`язку із вибуттям позивача до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону на стаціонарне лікування в період з 07.08.2016 по 18.08.2016.
3.4. Відповідно до наказу командира військової частини А 2393 від 07.08.2016 №157 ОСОБА_1, начальник служби метрології та стандартизації, вважався таким, що в період з 07.08.2016 вибув до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (м. Одеса) на стаціонарне лікування. Наказом командира військової частини А 2393 від 18.08.2016 №165 ОСОБА_1, вважався таким, що прибув до військової частини А2393 та приступив до виконання службових обов`язків.
3.5. Позивач звернувся до начальника озброєння військової частини А 2393 з рапортом від 02.11.2016 про надання йому щорічної відпустки за 2016 рік терміном 45 діб в період з 07.11.2016. Вказаний рапорт було погоджено начальником відділу організаційно-планового та мобілізаційно-кадрової роботи управління персоналу штабу військової частини А2393 та т.в.о. начальника управління персоналу штабу військової частини А2393.
3.6. Разом з тим, 03.11.2016 командиром військової частини А 2393 Грищенком А.М. було повідомлено позивача про надання йому відпустки на підставі поданого рапорту терміном 25 діб у строк з 10.12.2016 відповідно до затвердженого графіку відпусток військової частини А 2393 на 2016 рік. 04.11.2016 позивач особисто отримав рапорт із візою командира військової частини А 2393 Грищенка А. М. " 25 діб у строк з 10.12.2016 року".
3.7. Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, оскільки вважає, що відповідачем неправомірно обмежено термін відпустки та змінено дату початку такої відпустки без зазначення обгрунтованих причин.
4. Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції вказав на те, що відповідачем вчинено неправомірні дії щодо безпідставного обмеження терміну щорічної відпустки ОСОБА_1, чим фактично порушено приписи статей 2, 101 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20.12.1991.
4.1. Змінюючи резолютивну частину рішення суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції вказано на відсутність рішення командира військової частини, яким обґрунтовано причини ненадання позивачу щорічної відпустки, що в свою чергу є порушенням гарантованого права військовослужбовця на отримання відпустки.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Позивачем подано касаційну скаргу, доводи якої полягають у незгоді з оцінкою, наданою судами попередніх інстанцій доказам у справі. Позивач просить скасувати рішення судів в частині, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог та задовольнити позов в повному обсязі.
5.2. Відповідач також не погодився із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій та подав касаційну скаргу з огляду на те, що командир військової частини А 2393 генерал-майор Грищенко А.М . у спірних правовідносинах діяв відповідно до вимог чинного законодавства.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
6. Конституція України від 28.06.1991 № 254к/96-ВР.
6.1.Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
6.2. Частина перша статті 45. Кожен, хто працює, має право на відпочинок.
7. Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 №2747-IV.
7.1. Частина друга статті 2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
8.1. Стаття 1. Соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
8.2. Стаття 2. Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
8.3. Частина перша статті 10-1. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років - 35 календарних днів; від 15 до 20 років - 40 календарних днів; понад 20 календарних років - 45 календарних днів. Час для проїзду до місця проведення зазначеної відпустки і назад не надається. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.
8.4. Частина друга стаття 10-1. Щорічна основна відпустка надається протягом календарного року. В особливих випадках з дозволу прямого начальника, уповноваженого Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, керівниками правоохоронних органів та керівниками розвідувальних органів України, щорічна основна відпустка за минулий рік надається в першому кварталі наступного року, якщо раніше її не було надано.
9.1. Пункт 12 частини першої статті 12. Учасникам бойових дій надається пільга з використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.