ПОСТАНОВА
Іменем України
06 серпня 2019 року
Київ
справа №826/8764/18
адміністративне провадження №К/9901/12180/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
за участі:
секретаря судового засідання Кравченко Р.О.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача-1 - не з`явився,
представника відповідача-2 - Адамишина А.В.,
представника третьої особи - Дубняк Н.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Державної міграційної служби України
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2018 (головуючий суддя - В.А. Кузьменко)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019 (головуючий суддя - І.В. Федотов, судді - Є.О. Сорочко, О.М. Ганечко)
у справі № 826/8764/18
за позовом Громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_2
до Управління Державної міграційної служби України в Київській області, Державної міграційної служби України,
третя особа - Головне управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України,
про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. Громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України в Київській області (далі - відповідач-1), Державної міграційної служби України (далі - відповідач-2), третя особа: Головне управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України про визнання протиправним та скасування рішення відповідача-2 від 20.04.2018 №135-18 про позбавлення статусу біженця.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що спірне рішення прийнято за відсутності правових підстав та ґрунтується на неперевіреній інформації.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2018 адміністративний позов Громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_2 задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної міграційної служби України про позбавлення статусу біженця від 20.04.2018 №135-18. Стягнуто на користь Громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_2 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 704, 80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної міграційної служби України.
4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2018 скасовано в частині стягнення на користь громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_2 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 704, 80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної міграційної служби України. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2018 залишено без змін.
5. При прийнятті рішень, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позбавлення ОСОБА_2 статусу біженця здійснено за відсутності підстав, визначених частиною п`ятою статті 11 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту".
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
6. У касаційній скарзі відповідач-2 просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
7. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, без врахування всіх обставин, що мали значення для вірного вирішення справи. Вказує, що на підставі розгляду подання відповідача-1 та матеріалів справи № 2017 KYIV 0025 встановлено, що позивач згідно з обліками Генерального секретаріату Інтерполу перебуває у міжнародному розшуку на підставі встановлених фактів організації ним міжнародного наркотрафіку важких наркотиків. За захистом в Україні позивач звернувся з метою уникнення кримінальної відповідальності. З надісланих матеріалів Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби Безпеки України слідує, що діяльність позивача може становити загрозу національній безпеці, громадському порядку та здоров`ю населення України.
Позиція інших учасників справи
8. У відзиві на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами касаційної скарги не погоджується, просить залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Рух касаційної скарги
9. Ухвалою Верховного Суду від 28.05.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної міграційної служби України.
10. Ухвалою Верховного Суду від 26.07.2019 призначено справу до касаційного розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
11. У судовому засіданні представник відповідача-2 підтримав вимоги касаційної скарги з підстав, викладених в касаційній скарзі, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, у задоволенні позову відмовити.
12. Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти касаційної скарги з мотивів, викладених у відзиві на касаційну скаргу, та просив відмовити в її задоволенні.
13. Представник третьої особи доводи, викладені відповідачем-2 в касаційній скарзі, підтримав, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, у задоволенні позову відмовити.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
14. Рішенням Державної міграційної служби України від 18.09.2017 №366-17 ОСОБА_2 визнано біженцем.
15. Рішенням Державної міграційної служби України про позбавлення статусу біженця від 20.04.2018 № 135-18 відповідно до частин п`ятої та чотирнадцятої статті 11 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" та підпункту "б" пункту 7.7 розділу VII Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2011 № 649, прийнято про позбавлення громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_2 статусу біженця у зв`язку із тим, що він займається діяльністю, що становить загрозу національній безпеці, громадському порядку, здоров`ю населення України.
16. Згідно змісту вказаного рішення, процедуру позбавлення ОСОБА_2 статусу біженця ініційовано Управлінням у зв`язку із надходженням листа Департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства Державної міграційної служби України від 23.01.2018 №8.5-203/8-18 щодо з`ясування наявності підстав для ініціювання процедурних заходів щодо припинення стосовно вказаної особи статусу біженця, яким надіслано клопотання Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України від 24.12.2017 №14/3/2-27529 щодо позбавлення статусу біженця громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_2
17. Позбавлення позивача статусу біженця мотивоване наступним: за результатами розгляду подання Управління від 23.01.2018 та матеріалів справи №2017КYIV0025 встановлено, що ОСОБА_2 згідно з обліками Генерального секретаріату Інтерполу перебуває у міжнародному розшуку на підставі виявлених фактів організації ним міжнародного наркотрафіку важких наркотиків; за захистом в Україні ОСОБА_2 звернувся з метою уникнення кримінальної відповідальності, надавши при цьому підроблені документи. Як слідує з надісланих матеріалів Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби Безпеки України, зазначена діяльність ОСОБА_2 може становити загрозу національній безпеці, громадському порядку та здоров`ю населення України. У результаті аналізу витягів з обліків Генерального секретаріату Інтерполу Державною міграційною службою України встановлено, що підставою для оголошення Республікою Білорусь ОСОБА_2 у міжнародний розшук з 2014 року стало обвинувачення його у здійсненні злочинів, пов`язаних із незаконним обігом наркотиків, а саме: у 2009 році ОСОБА_2 зі своїми співучасниками став членом організованої групи, яка входила до складу міжнародної організованої злочинної групи, створеної у 2008 році для отримання прибутку від незаконного обігу наркотиків в Росії, Таджикистані, Казахстані та Білорусі. З 26.04.2010 до 02.05.2010 ОСОБА_2 та його співучасники закупили в Росії особливо небезпечний наркотик - героїн з наміром транспортувати, зберігати та перепродавати його в Білорусі незаконно. Так, у квітні 2010 року ОСОБА_2 організував покупку не менше 46 кг героїну в Росії (Омськ), але його співучасникам не вдалося транспортувати наркотики до Білорусі, оскільки вони були затримані російською міліцією 27.04.2010 та 46 673,5 г героїну вилучено. У серпні 2010 року ОСОБА_2 також організував покупку не менше 27,5 кг героїну в Росії (Перм) для транспортування наркотиків до Білорусії автотранспортом для перепродажу, але 08.09.2010 білоруська міліція зупинила машину на шосе у Вітебській області (Республіка Білорусь) та вилучила 27 775,3 г героїну.
18. З метою з`ясування усіх обставин справи ОСОБА_2, отримання інформації та матеріалів, які можуть мати суттєве значення при прийнятті відповідного рішення Державною міграційною службою України, позивачу направлено повідомлення про початок стосовно нього процедури позбавлення статусу біженця та запрошення на співбесіду. Однак, ОСОБА_2 на співбесіду не з`явився, про причини неявки, а також про зміну адреси реєстрації та фактичного проживання не повідомив.
19. 04.04.2018 ОСОБА_2 з`явився до відділу з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Управління Державної міграційної служби України в Київській області, де його повідомлено про початок процедури позбавлення статусу біженця та наявні для цього підстави та запропоновано взяти участь у співбесіді для надання пояснень, від запропонованої співбесіди заявник відмовився.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)
20. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
21. Приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
22. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. Відповідно до частини п`ятої статті 11 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" особа позбавляється статусу біженця або додаткового захисту, якщо вона займається діяльністю, що становить загрозу національній безпеці, громадському порядку, здоров`ю населення України.
24. Частиною сьомою статті 11 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" передбачено, що підставою для подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, про позбавлення статусу біженця або додаткового захисту може бути клопотання органу Служби безпеки України, іншого органу державної влади.
25. Уповноважені посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, за наявності підстав, зазначених у частинах першій, п`ятій та шостій цієї статті, вносять до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, подання про втрату чи позбавлення статусу біженця або додаткового захисту чи про скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, за власною ініціативою (частина восьма статті 11 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту").
26. Згідно із частиною дев`ятою статті 11 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" у поданні про втрату або позбавлення статусу біженця або додаткового захисту чи про скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, мають бути викладені обставини та долучені документи, що підтверджують наявність підстав для втрати або позбавлення статусу біженця чи додаткового захисту або для скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.