ПОСТАНОВА
Іменем України
06 серпня 2019 року
Київ
справа №0440/6210/18
адміністративне провадження №К/9901/15442/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 (суддя Дєєв М.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019 (колегія суддів у складі: Шлай А.В., Кругового О.О., Прокопчук Т.С.)
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області (далі - відповідач, КДКА Дніпропетровської області), де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області від 22.12.2017 № 128/ДПВ-17 (далі - рішення КДКА), яким позивачу відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2; зобов`язати відповідача порушити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_2
Позов мотивовано тим, що член дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області не провів перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_2, викладених у скарзі, не отримав у адвоката пояснень по суті порушених питань. Вважає спірне рішення відповідача необґрунтованим, прийнятим без урахування усіх обставин, що мають значення.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 17.01.2019 в задоволенні адміністративного позову відмовив повністю.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 24.04.2019 рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про надання правової оцінки спірного рішення виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності для вирішення питання про порушення дисциплінарного провадження. Суд вказав на те, що правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення про відмову у порушенні дисциплінарного провадження або про порушення дисциплінарного провадження за своєю правовою природою є дискреційними повноваженнями, під якими розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один із кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Зазначає, що апеляційний суд, провівши 24.04.2019 судове засідання за відсутності позивача та відмовивши у задоволенні його заяви про перенесення дати судового засідання, позбавив позивача права подавати докази, передбачене пунктом 2 частини третьої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Крім того, зазначає, що в порушення вимог статті 332 КАС України апеляційний суд в описовій частині судового рішення не виклав короткого змісту вимог апеляційної скарги, позовної заяви та не виклав узагальнених доводів особи, що подала апеляційну скаргу.
Також, вимоги касаційної скарги обґрунтовані тим, що суд апеляційної інстанції погодився з доводами суду першої інстанції про те, що правова оцінка спірного рішення здійснена виключно у контексті дотримання відповідної процедури, однак не вказав мотивів відхилення кожного аргументу,викладеного позивачем в апеляційній скарзі щодо недотримання відповідачем саме процедури розгляду дисциплінарної скарги на стадії перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, передбаченої статтею 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Крім того, скаржник зазначає, що апеляційний адміністративний суд не взяв до уваги доводи позивача щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права в ході судового розгляду та при винесенні рішення від 17.01.2019, а саме: пунктів 1, 2 частини третьої статті 246 КАС України.
Позиція інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Рух касаційної скарги
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 05.06.2019 відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019.
Ухвалою від 05.08.2019 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Позивач 12.12.2017 подав до КДКА Дніпропетровської області скаргу про наявність в діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку.
Рішенням дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області від 22.12.2017 №128/ДПВ-17 відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2
Не погоджуючись із висновком рішенням, позивач оскаржив його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
26.06.2018 Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури прийнято рішення № VІ-007/2018 року, яким скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області від 22.12.2017 №128/ДПВ-17залишено без змін.
Позивач не погоджується із рішенням КДКА Дніпропетровської області від 22.12.2017 № 128/ДПВ-17, вважає його незаконним, необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з частинами першою та другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Положеннями частини третьої статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частинами першою та другою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з частиною першою статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Пунктом 5 частини першої статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Частиною третьою статті 39 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) передбачено, що рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи