ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 916/2292/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,
представників учасників справи:
позивача - публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - Пронюк В.Я. - адвокат (свідоцтво КВ №000292, довіреність від 17.05.2019),
відповідача - комунального підприємства "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційні скарги акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та комунального підприємства "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області
на рішення господарського суду Одеської області від 18.02.2019 (суддя Літвінов С.В.)
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2019 (колегія суддів: Разюк Г.П. (головуючий), Принцевська Н.М., Савицький Я.Ф.)
зі справи № 916/2292/18
за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Компанія)
до комунального підприємства "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області (далі - Підприємство)
про стягнення 1 239 977,60 грн.
ВСТАНОВИВ:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Компанія звернулася до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Підприємства заборгованості в сумі 3 818 970,41 грн., яка складалася з: 2 933 013,95 грн. основного боргу, 374 744,05 грн. пені, 111 450,44 грн. -3% річних та 399 761,96 грн. інфляційних втрат. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані, з посиланням на приписи статей 509, 526, 530, 549, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), неналежним виконанням відповідачем умов укладеного сторонами договору постачання природного газу від 19.10.2016 № 3512/1617-БО-23.
Під час розгляду справи судом першої інстанції КП "Чорноморськтеплоенерго" здійснено оплату заборгованості в розмірі 2 578 992,80 грн., у зв`язку з чим ухвалою господарського суду Одеської області від 18.02.2019 провадження у справі № 916/2292/18 в частині вимоги про стягнення зазначеної суми закрито.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду Одеської області від 18.02.2019 позов ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено та стягнуто з КП "Чорноморськтеплоенерго" на користь позивача основний борг в розмірі 354 021,15 грн., пеню в розмірі 187 372,02 грн., 3% річних в розмірі 111 450,44 грн., інфляційні витрати в розмірі 399 761,96 грн. та 18 599,66 грн. судового збору.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2019 рішення місцевого суду змінено, викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: "Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з Комунального підприємства "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" основний борг в розмірі 354 021,15грн., пеню в розмірі 187 372,02 грн., 3% річних в розмірі 111 450,44 грн., інфляційні втрати в розмірі 399 761,96 грн. та 18 599,66 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовити."
Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором постачання природного газу від 19.10.2016 № 3512/1617-БО-23 в частині повної та своєчасної оплати переданого природного газу, внаслідок чого у відповідача виник борг перед позивачем у розмірі 354 021,15 грн., у зв`язку з чим суди дійшли висновку про правомірність нарахування позивачем пені в розмірі 374 744,05 грн., 399 761,96 грн. інфляційних втрат та 111450,44 грн. - 3% річних. Крім того, суди, врахувавши майновий стан відповідача, соціально значимий статус останнього, дослідивши обставини справи, дійшли висновку про можливість зменшення заявленого до стягнення розміру пені на 50%.
Змінюючи рішення місцевого суду, апеляційний суд вказав, що фактично місцевим судом позов задоволено частково, оскільки застосоване надане йому статтею 551 ЦК України та статтею 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України) право та зменшено суму заявленої до стягнення пені на 50%, про що зазначено лише в мотивувальній частині рішення.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
Компанія, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить суд касаційної інстанції скасувати судові акти попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 187 372,02 грн. пені, у скасованій частині прийняти нове рішення про задоволення позову.
Підприємство у касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить суд касаційної інстанції скасувати судові акти попередніх інстанцій в частині задоволення позову, а саме стосовно стягнення на користь Компанії пені в розмірі 187 372,02 грн., 399 761,96 грн. інфляційних втрат та 111450,44 грн. - 3% річних, прийняти в зазначеній частині нове рішення, відповідно до якого стягнути на користь Компанії 12 879,24 грн. пені, 30653,90 грн. річних та 101 955,56 грн. інфляційних втрат.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи Компанії, яка подала касаційну скаргу
Компанія мотивує свою касаційну скаргу тим, що судами неправомірно зменшено розмір заявленої до стягнення суми пені на 50%, порушено приписи статей 223 ГК України та 549-552, 599, 625 ЦК України, оскільки судами, без перевірки завданих збитків та заявленої до стягнення неустойки, без врахування ступеня виконання зобов`язання і майнового інтересу позивача, надана перевага аргументам відповідача; не встановлено інших обставин, які дають право суду на зменшення пені, зокрема, не з`ясовано, чи є даний випадок винятковим. Крім того, Компанія вважає, що суди порушили норми процесуального права, а саме приписи статей 4-2, 43, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України(далі -ГПК України).
Доводи Підприємства, яке подало касаційну скаргу
Підприємство мотивує свою касаційну скаргу тим, що судами попередніх інстанцій у вирішенні спору не взято до уваги укладений 08.10.2018 договір № 32/110 про організацію взаєморозрахунків відповідно до Постанови КМУ за № 110 від 14.02.2018 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2018р. субвенції з державного бюджету місцевого бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги центрального водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування", внаслідок чого сторони змінили первісне зобов`язання про оплату природного газу на умовах договору поставки - новим зобов`язанням про оплату Підприємством на користь Компанії обсягів газу за рахунок коштів субвенцій з державного бюджету, припинивши первісне зобов`язання; у зв`язку з укладенням договору № 32/110 про організацію взаєморозрахунків, відсутні підстави для стягнення пені у відповідності до пункту 8.2 договору поставки природного газу та застосування наслідків за порушення грошового зобов`язання, які передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, оскільки сторони змінили порядок і строк проведення розрахунків за природній газ; судами невірно визначено період нарахування пені, 3%річних та інфляційних відсотків .
У відзиві на касаційну скаргу Компанії, Підприємство просило суд її відхилити, посилаючись на те, що суди попередніх судових інстанцій правомірно зменшили розмір неустойки.
В свою чергу Компанія відзив на касаційну скаргу Підприємства не надала.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Місцевим і апеляційним господарськими судами у розгляді справи з`ясовано й зазначено, зокрема, що:
- 19.10.2016 між Компанією (постачальник) та Підприємством (споживач) укладено договір постачання природного газу № 3512/1617-БО-23 (далі - Договір), згідно з яким постачальник зобов`язався поставити споживачу у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору;
- відповідно до пункту 1.2 Договору встановлено, що газ, який продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими споживачами;
- згідно з пунктом 2.1 Договору постачальник передає споживачу з 01.10.2016 по 31.03.2017 природний газ обсягом до 3632 тис. куб. метрів;
- пунктом 3.4 Договору встановлено, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку природного газу;
- у розділі 5 Договору сторони визначили ціну газу. Так, ціна на природний газ визначається шляхом підписання сторонами додаткових угод до Договору на підставі ціни, що розміщується на офіційному веб-сайті постачальника. У разі зміни ціни постачальником, така ціна є обов`язковою для сторін даного договору. Споживач підписанням цього договору підтверджує, що погоджується з даним порядком визначення та зміни ціни. Ціна за 1000 куб.м природного газу становить 7099,20 грн. з ПДВ. Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу (пункт 5.4 Договору);
- відповідно до пункту 6.1 Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно), наступного за місяцем поставки газу;
- згідно з пунктом 8.2 Договору сторони домовились, що у разі невиконання відповідачем пунктів 6.1, 6.6 Договору, останній зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу;
- 26.10.2016 Компанією та Підприємством було укладено додаткову угоду № 1 до Договору купівлі-продажу природного газу від 19.10.2016 № 3512/1617-БО-23, за умовами якої пункт 8.2 договору було викладено в наступній редакції: "У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення";
- 28.10.2016 сторонами укладено додаткову угоду № 2 до Договору купівлі-продажу природного газу від 19.10.2016 № 3512/1617-БО-23, за умовами якої з 01.11.2016 пункт 5.2 договору було викладено в наступній редакції: "Ціна за 1000 м3 природного газу становить 6150 грн. без урахування податку на додану вартість (всього з ПДВ - 7 380 грн.), у розмірі місячного обсягу використання від 50 тис. куб. м., 6 819 грн. (всього з ПДВ - 8 182,8грн.) у випадку оплати протягом місяця поставки газу або після закінчення місяця поставки газу, 6 819 грн. (всього з ПДВ - 8 182,8грн.) у випадку місячного обсягу використання газу у розмірі до 50 тис. куб. м.;
- 22.11.2016 сторонами було укладено додаткову угоду № 4 до Договору купівлі-продажу природного газу від 19.10.2016 № 3512/1617-БО-23, за умовами якої пункт 5.2 договору було викладено в наступній редакції: "Ціна за 1000 м3 природного газу за цим договором з 01.12.2016 становить 7 148 грн., з урахуванням податку на додану вартість - 8 577,6 грн.;
- 30.12.2016 сторонами було укладено додаткову угоду № 5 до Договору купівлі-продажу природного газу від 19.10.2016 № 3512/1617-БО-23, за умовами якої пункт 5.2 договору було викладено в наступній редакції: "Ціна за 1000 м3 природного газу за цим договором з 23.12.2016 становить 4 942 грн., з урахуванням податку на додану вартість - 5 930,4 грн.;
- відповідно до актів приймання-передачі природного газу у період з жовтня 2016 по березень 2017 включно позивач передав, а відповідач прийняв природний газ в обсязі, передбаченому Договором, на загальну суму 12 606 482,6 грн.;
- відповідач на порушення умов договору та вимог чинного законодавства зобов`язання з оплати вартості природного газу виконував неналежним чином та з порушенням терміну розрахунків.
Судами попередніх інстанцій також встановлено що:
- відповідач у відзиві на позовну заяву від 14.11.2018 просив суд на підставі статей 551 ЦК України та 233 ГК України врахувати специфіку діяльності підприємства відповідача, тривалість процесу взаєморозрахунків з державного бюджету місцевим бюджетам, ступінь виконання боржником зобов`язань за договором, співрозмірність розміру неустойки наслідкам порушення та врахувати майнові інтереси обох сторін.
4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
ЦК України:
частина друга статті 11:
- підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти;
стаття 509:
- зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку;
- зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу;
стаття 549:
- неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання;
частина третя статті 551:
- розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення;
стаття 610:
- порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання);
частина перша статті 612:
- боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором;
частина друга статті 625:
- боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
ГК України:
стаття 217:
- господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції;
частина перша статті 230:
- штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання;
стаття 233:
- у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України):
частини перша-третя статті 13:
- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;
- учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом;
- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом;
частина перша статті 73:
- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;
частина перша статті 74:
- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;
стаття 76:
- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;
- предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;