У Х В А Л А
11 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 755/9215/15-ц
Провадження № 14-382цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ситнік О. М.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду
цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінчука Ігоря Анатолійовича (далі - Приватний нотаріус), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, визнання права власності на земельну ділянку
за касаційними скаргами ОСОБА_2, представника Приватного нотаріуса - Невмержицької Ірини Миколаївни на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 03 серпня 2018 року у складі судді Гончарука В. П. та постанову Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року у складі колегії суддів Панченка М. М., Слюсар Т. А., Волошиної В. М. та
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з указаним позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просила визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0611 га у межах згідно з планом, розташовану на АДРЕСА_3 " у Дніпровському районі міста Києва, кадастровий номер НОМЕР_1, за ОСОБА_2, видане 13 серпня 2013 року та зареєстроване у Реєстрі нотаріальних дій за № 7228 Приватним нотаріусом, скасувати рішення Приватного нотаріуса про державну реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку за ОСОБА_2, визнати за нею ( ОСОБА_1 ) право власності на спірну земельну ділянку.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 03 серпня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку площею 0,0611 га, розташовану на АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_1, за ОСОБА_2, видане 13 серпня 2013 року та зареєстроване у Реєстрі нотаріальних дій за № 7228 Приватним нотаріусом. Скасовано рішення Приватного нотаріуса про державну реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку за ОСОБА_2 . У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 03 серпня 2018 року залишено без змін.
Приватний нотаріус через свого представника Невмержицьку І. М. подав до Верховного суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позові; в іншій частині судові рішення залишити без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Ухвалами Верховного Суду від 04 та 24 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за вказаними касаційними скаргами.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2019 року справу призначено до судового розгляду, а ухвалою від 26 червня 2019 року - передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.