ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 242/3846/14-к
провадження № 51-408 км 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді Марчук Н.О.,
суддів Короля В.В.,Маринича В.К.,
за участю:
секретаря
судового засідання Медицької У.І.,
прокурора Руденко О.П.,
захисника Даншина С.О. (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Донецького апеляційного суду від 24 жовтня 2018 року стосовно
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця р/сп ім. Деликова Сарпінського
району Калмикії, який мешкає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Селидівського міського суду Донецької області від 30 червня 2016 року, залишеним без зміни ухвалою Донецького апеляційного суду від 24 жовтня 2018 року, ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні та виправдано через недоведеність вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він у грудня 2012 року, будучи службовою особою - директором ТОВ "Крам-металсервіс", за попередньою змовою з особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, зловживаючи свої службовим становищем, шляхом складання та використання фіктивних документів, а саме - договору № 16/12 від 20 грудня 2012 року між ДП "Шахта імені Д.С. Коротченка" та ТОВ "Крам-металсервіс" на поставку електродвигуна ВР 32 КВт 1500 зв/хв, вартістю 36 613 грн 23 коп, який не було поставлено, незаконно заволодів вищезазначеною сумою коштів.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить її скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, безпідставно визнав ОСОБА_1 невинуватим у вчиненні інкримінованого злочину, оскільки матеріали провадження містять достатньо доказів винуватості останнього, які, на думку прокурора, не були належним чином досліджені та оцінені. Також прокурор стверджує про необґрунтовану відмову судом апеляційної інстанції у задоволенні клопотання про повторне дослідження доказів і усунення допущених судом першої інстанції суперечностей. Вказує на те, що суд апеляційної інстанції викладених в апеляційній скарзі доводів прокурора не перевірив і не спростував, свого рішення належним чином не мотивував, що призвело до постановлення ухвали, яка не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та призначити новий розгляд у суду апеляційної інстанції.
Захисник заперечував проти задоволення касаційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Частиною 2 ст. 419 КПК України визначено, що при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Прокурор у поданій касаційній скарзі зазначає про те, що суд апеляційної інстанції, не навівши достатніх аргументів, безпідставно погодився з висновками суду першої інстанції про виправдання ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 191 КК України.
Проте Суд із такими доводами не погоджується з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 373 КПК України встановлено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.