1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України


02 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 2-1492/12

провадження № 61-33185св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С.Ю., Петрова Є.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 березня 2017 року у складі головуючого судді Ковальчук Л. М. та ухвалу апеляційного суду Київської області від 22 червня 2017 рокуу складі суддів: Білоконь О.В., Голуб С.А., Гуль В.В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2011 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя і стягнення грошових коштів.

Позов мотивовано тим, що 20 листопада 1993 року між ним і ОСОБА_2 був укладений шлюб.

02 червня 1999 року за кошти позивача подружжям була куплена квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана квартира була оформлена на відповідача.

01 квітня 2008 року брат позивача ОСОБА_3 на підставі довіреності, виданої відповідачем від 29 січня 2008 року, продав вказану квартиру за 425 000 грн., що підтверджується Договором купівлі-продажу квартири від 01 квітня 2008 року, посвідченого Римською А.В., приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу.

Після продажу вказаної квартири брат позивача ОСОБА_3 передавав частинами грошові кошти, отримані від продажу квартири, позивачу і відповідачу. Передача зазначених грошових коштів здійснювалась в м. Юрмала, що знаходиться в Латвії. Повністю вся сума грошових коштів в розмірі 425 000 грн. була передана 16 листопада 2008 року.

Грошові кошти, отримані від продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, за спільною домовленістю позивача і відповідача були покладені на відкриті на ім`я відповідача депозитні рахунки в Сведбанк і Парекс-Банк (теперішня назва "Цітадель-банк"), що знаходяться в Латвії.

На даний час шлюб між відповідачем і позивачем розірваний. Дітей від шлюбу подружжя не має.

Між позивачем і відповідачем будь-яких домовленостей з приводу розміру частки у праві спільної сумісної власності не укладалось. Таким чином, позивачу належить на праві власності Ѕ частина грошових коштів, отриманих від продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, що була набута позивачем і відповідачем за час шлюбу між ними.

Ѕ частина вказаних грошових коштів в натурі складає 212 500 грн.. Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою передати належну йому Ѕ частину грошових коштів, отриманих від продажу вказаної квартири, в розмірі 212 500 грн.. Проте, відповідач безпідставно відмовляється виконати вимогу позивача, у зв`язку з чим він змушений звернутись до суду з даним позовом.

Враховуючи вищезазначене, позивач ОСОБА_1 з посиланням на вимоги ст. ст. 60, 61, 63, 65, 69, 70, 71 Сімейного кодексу України просив визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину грошових коштів у розмірі 212 500 грн., отриманих від продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 Ѕ частину грошових коштів в розмірі 212 500 грн., отриманих від продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 березня 2017 року, залишене без зміни ухвалою апеляційного суду Київської області від 22 червня 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

В порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину грошових коштів в розмірі 212 500 грн. від продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, за Договором купівлі-продажу квартири від 01 квітня 2008 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 Ѕ частину грошових коштів в розмірі 212 500 грн. від продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 01 квітня 2008 року.

Вирішено питання про судові витрати.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції з висновками якими погодився апеляційний суд, виходили із того, що грошові кошти в розмірі 212 500 грн. є Ѕ частиною коштів, виручених від продажу спільного майна подружжя.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій 17 серпня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу з Києво-Святошинського районного суду Київської області № 2-1492/12.

Відповідно до підпункту 4 пункту першого розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У червні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди встановили не всі фактичні обставини справи, а саме, що вона не отримувала коштів за договором продажу спірної квартири, оскільки перед нею не виконав свої зобов`язання її представника за довіреністю, якому вона доручила від свого імені продати квартиру. Ці обставини підтверджені чинним судовим рішенням, однак суд першої інстанції їх не врахував і дійшов невірного висновку про наявність у неї обов`язку сплатити колишньому чоловіку половину вартості квартири.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

31 жовтня 2017 року надійшли заперечення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , в яких просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що 20 листопада 1993 року позивач і відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі, який був зареєстрований в Амур-Нижньодніпровському відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 1199.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 29 січня 2008 року ОСОБА_2 видала довіреність, відповідно до якої за попередньо досягнутою домовленістю сторін цією довіреністю уповноважила ОСОБА_3 , в тому числі, замовити та одержати в Дніпропетровському МБТІ витяг для відчуження належної їй квартири за адресою: АДРЕСА_1, користуватися та розпоряджатися належною їй квартирою за вищевказаною адресою, в тому числі продати, обміняти, здати в оренду, найом та заставу (іпотеку) її за ціну та на умовах на свій розсуд, укладати та підписувати відповідні до цього договори за ціну та на умовах на свій розсуд, укладати та підписувати від її імені попередній договір за ціну та на умовах на свій розсуд, розривати договори, а також вчиняти всі інші юридично значимі дії, пов`язані з цією довіреністю та виконувати всі інші дії, пов`язані з цією довіреністю. 29 січня 2007 року ця довіреність посвідчена Насобіною Г.О., приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу.

01 квітня 2008 року між ОСОБА_2, іменованої як продавець, від імені якої на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Насобіною Г.О. 29 січня 2007 року за реєстровим № 412, діяв ОСОБА_3, як представник продавця, і ОСОБА_7, іменований як покупець, був укладений Договір купівлі-продажу квартири, відповідно до умов п. 1.1. якого продавець передає квартиру у власність покупцю, а покупець приймає квартиру і зобов`язується сплатити за неї обговорену грошову суму.

Згідно умов п. 1.2. Договору купівлі-продажу квартири від 01 квітня 2008 року квартира, що відчужується за даним Договором, розташована за адресою: АДРЕСА_1, та згідно з Витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно, виданому КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради 05 березня 2008 року за № 17994145, має наступні характеристики; загальна площа 53,2 кв.м., житлова площа 28,4 кв.м., кількість кімнат-2.

Як встановлено судами, відповідно до умов п. 1.3. вказаного Договору відчужувана квартира належить продавцю на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ковальовою Є.Є. 02 червня 1999 року за реєстровим № 2139, зареєстрованого Дніпропетровським міжміським бюро технічної інвентаризації 15 липня 1999 року, записано в реєстрову книгу № 379п за реєстровим № 13-26 (в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстровим № 22387887).

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що згідно умов п. 1.4. вказаного Договору представник продавця свідчив, що квартира, яка є предметом цього Договору, є спільною сумісною власністю продавця з її чоловіком ОСОБА_1, який окремою заявою надав свою згоду на її продаж. Вони є повноважними власниками квартири і мають усі права щодо вільного розпорядження нею.

Відповідно до умов п. 2.1. вказаного Договору купівлі-продажу квартири продаж зазначеної квартири за домовленістю сторін вчиняється за 425 000 грн., які покупець сплатив представнику продавця до підписання цього договору.

Згідно умов п. 3.1. вказаного Договору право власності на відчужувану квартиру у покупця виникає з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього договору.

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 грудня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу позов ОСОБА_2 задоволено. Шлюб, зареєстрований 20 листопада 1993 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в Амур-Нижньодніпровському відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 1199, розірвано.

Згідно Свідоцтва про розірвання шлюбу від 12 лютого 2010 року серії НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області 12 лютого 2010 року, шлюб між чоловіком ОСОБА_1 і дружиною ОСОБА_2 розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 55 від 12 лютого 2010 року, і після реєстрації розірвання шлюбу присвоєно прізвище їй ОСОБА_2 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 квітня 2016 року було витребувано з Головного офісу банку "Сведбанк АВ", який знаходиться за адресою: Латвія, м. Рига, ЛВ-1048. Баласта дамбіс, 1-А інформацію про наявність рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_2 (діючих та закритих) та руху коштів по цих рахунках за період з 29 січня 2008 року по 12 лютого 2010 року; Витребувано з Головного офісу банку "Сітадель-банк", який знаходиться за адресою: Латвія, м. Рига, ЛВ-1010. пл. Републікас, 2-А, інформацію про наявність рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_2 (діючих та закритих) та руху коштів по цих рахунках за період з 29 січня 2008 року по 12 лютого 2010 року.


................
Перейти до повного тексту