Постанова
Іменем України
02 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 465/7901/14-ц
провадження № 61-23902св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С.Ю., Петрова Є.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Суб`єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_2
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 8 вересня 2016 року у складі судді Дзеньдзюра С.В. та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 12 грудня 2016 року у складі суддів: Цяцяка Р.П., Шеремета Н.О., Ванівського,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту першого розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (ФОП) ОСОБА_2 про встановлення факту перебування в трудових відносинах, внесення запису до трудової книжки, поновлення на роботі, стягнення страхових виплат, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивовано тим, що з 15 червня 2012 року була прийнята на роботу відповідачем і з цього часу працювала у неї на посаді адміністратора Фітнес центру "Спартак" по АДРЕСА_1. Зазначала, що працювала на вказаній посаді по графіку одна доба (24 год.) через три доби та за виконану роботу отримувала від відповідача заробітну плату у розмірі 2 000грн. за місяць. 01 листопада 2014 року керуюча фітнес центру "Спартак" СПД ФО ОСОБА_2 по телефону повідомила її, що вона звільнена з займаної посади, цього ж дня з нею був проведений розрахунок за жовтень у розмірі 2000,00 грн. Зазначила, що підстав, передбачених трудовим законодавством для її звільнення не було. Під час оформлення звільнення їй стало відомо про те, що прийняття на роботу належним чином роботодавцем оформлене не було, наказ чи розпорядження про її працевлаштування не видавався, запис про оформлення трудових відносин в трудовій книжці не оформлявся, повідомлення в центр зайнятості не здійснювалось, за весь час її роботи, передбачені чинним законодавством обов`язкові платежі та страхові внески відповідачем не нараховувались та не сплачувались. На думку позивача, її робота мала постійний характер, виконання обов`язків здійснювалося з її відома та згоди, що свідчить про наявність трудових відносин між сторонами, а фактичний допуск до роботи - є укладенням трудового договору. Окрім того, вважає, що неправомірними діями відповідача їй спричинена моральна шкода, яка полягає у тому, що вона відчуває невпевненість у завтрашньому дні, залишившись без джерела доходу, змушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя, погіршена її ділова репутація, що завдає їй сильних моральних страждань, погіршення стану здоров`я та необхідності проходити лікування.
У зв`язку з вищезазначеним просила встановити факт її перебування у трудових відносинах із СПД ФОП ОСОБА_2 на посаді адміністратора у період з 15 червня 2012 року по 01 листопада 2014 року; зобов`язати відповідача укласти з нею трудовий договір з 15 червня 2012 року шляхом винесення наказу про її прийом на роботу із внесенням відомостей до її трудової книжки, зареєструвати укладення трудового договору з 15 червня 2013 року у державній службі зайнятості; зобов`язати відповідача внести запис до її трудової книжки про прийняття на роботу на посаду адміністратора з 15 червня 2012 року; стягнути з відповідача на її користь компенсацію за невикористані відпустки період з 15 червня 2012 року по 01 листопада 2014 року 3 853,70 грн.; зобов`язати відповідача нарахувати та сплатити всі необхідні податки та збори від її заробітної плати за період з 15 червня 2012 року по 01 листопада 2014 року в розмірі 40 782,69 грн.; поновити її на займаній посаді адміністратора Фітнес центру "Спартак" з 01 листопада 2014 року; стягнути з відповідача на її користь середню заробітну плату за весь час вимушеного прогулу до дня фактичного поновлення; стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2016 року, залишене без зміни ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 12 грудня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що докази надані позивачкою не дають підстав вважати, що між сторонами укладався трудовий договір, а тому правових підстав для встановлення факту перебування в трудових відносинах, внесення запису до трудової книжки, поновлення на роботі, стягнення страхових виплат, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій 11 січня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу з Франківського районного суду м. Львова № 465/7901/14-ц.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої та апеляційної інстанції не встановили всіх фактичних обставин справи та постановили судові рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що судами не взяті до уваги її доводи про те, що 15 червня 2012 року на підставі написаної нею заяви фактично була допущена до роботи без належно оформлення трудової книжки і наказу та щомісяця отримувала заробітну плату. Крім того зазначає, що судами безпідставно не застосовано частину четверту статті 24 КЗпП України, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин та відповідно до якої трудовий договір вважається укладеним і тоді коли розпорядження або наказ не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи. Скаржник вважає, що була звільненою з роботи без жодних на те правових підстав, чим було грубо порушено трудове законодавство і її права, що завдало їй значної матеріальної шкоди.
Короткий зміст заперечень на касаційну скаргу
В квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення ОСОБА_2 на касаційну скаргу, в яких просить касаційну скаргу відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 у період з 2012 - 2014 років була зареєстрована, як фізична особа підприємець.
Як встановлено судами, що відповідно до копій податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2012 - 2014 роки, які позивачка здавала до податковій інспекції у Франківському районі м. Львова - її майновий стан і доходи, у рядку „01.01. Заробітна плата" стоять почерки (а.с. 61-79), тим самим повідомляючи Державну податкову інспекцію про відсутність у неї заробітної плати, яка виплачується найманому працівнику.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що у 2012 році між нею, як приватним підприємцем ОСОБА_2 та позивачем фізичною особою - приватним підприємцем ОСОБА_1, як двома суб`єктами господарської діяльності було укладено усний договір з надання послуг, де з одного боку позивач як сторона договору зобов`язувалась надавати послуги, як адміністратор у фітнес центрі "Спартак" з одного боку, а ОСОБА_2, як споживач даного продукту друга сторона зобов`язувалась здійснювати проплату за надані послуги.
Як встановлено судами, що фінансово - господарські операції не реалізовувалися в межах трудового договору, а відносини були виключно в межах здійснення господарської діяльності.
Встановлено, що ОСОБА_1 заяву про укладення трудового договору не писала та у Львівському міському центрі зайнятості трудовий договір не був реєструваний, не було внесено записи і в трудову книжку позивачки, відповідачка не сплачувала відповідні внески за найманого працівника.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.