Постанова
Іменем України
05 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 369/10958/15
провадження № 61-35510св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 27 червня 2017 року у складі судді Журавської О. В. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 18 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Вербової І. М., Поливач Л. Д., Шахової О.В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи", товариство) звернулося до суду з указаним позовом та просило стягнути з відповідачів солідарно на свою користь заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 80 972,24 грн і понесені судові витрати.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "Кредитні ініціативи" посилалося на те, що 19 грудня 2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (далі - АКПІБ "Промінвестбанк", банк) та ОСОБА_1 укладено договір про іпотечний кредит № 1821/07 (далі - кредитний договір) за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 200 000 грн з кінцевим терміном погашення 10 грудня 2017 року із сплатою 15 процентів річних. Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом у строки та порядку, встановлених договором. Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 19 грудня 2007 року між АКПІБ "Промінвестбанком" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 1823/07, за яким поручитель взяв на себе зобов`язання перед банком відповідати за зобов`язаннями ОСОБА_1, які виникли з умов кредитного договору № 1821/07.
17 грудня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "Промінвестбанк"), яке є правонаступником АКПІБ "Промінвестбанк" та ТОВ "Кредитні ініціативи" було укладено договір відступлення прав вимоги, згідно з умовами якого право вимоги кредитної заборгованості за кредитним договором від 19 грудня 2007 року № 1821/07, укладеного між АКПІБ "Промінвестбанк" та ОСОБА_1 відступлені ТОВ "Кредитні ініціативи".
В порушення вимог законодавства та умов кредитного договору ОСОБА_1 належним чином не виконувала своїх зобов`язань за вказаним договором, у зв`язку з чим в неї утворилася заборгованість, яка станом на 24 вересня 2015 року становила 80 972,24 грн та складалася із: 47 916,56 грн - заборгованість за кредитом; 23 912,60 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 11 282,75 - пеня.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Деснянський районний суд міста Києва заочним рішенням від 14 червня 2016 року позов задовольнив. Стягнув солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" заборгованість за кредитним договором в розмірі 80 972,24 грн. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Деснянський районний суд міста Києва ухвалою від 27 грудня 2016 року за заявою ОСОБА_1 скасував заочне рішення від 14 червня 2016 року.
Деснянський районний суд міста Києва останнім рішенням від 27 червня 2017 року відмовив в задоволенні позову.
Мотивував рішення суд першої інстанції тим, що в матеріалах справи відсутні завірені належним чином копії документів, які б підтверджували наявність між сторонами будь-яких правовідносин, а наявні лише копії договорів, графіка та розрахунків, без підписів посадових осіб банку, які б засвідчували відповідність копій вказаних документів з оригіналами. Крім того, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів виконання банком умов кредитного договору щодо надання позичальнику кредитних коштів, а також отримання позичальником кредиту саме у вказаному в кредитному договорі розмірі та валюті, що свідчить про невиконання позивачем обов`язку щодо доказування обґрунтованості його вимог. Відсутність кредитної справи з відповідними оригіналами касових документів унеможливлює зробити висновок про відповідність розміру заборгованості відповідачів перед банком за вказаним кредитним договором, а також відповідність встановленого часу з якого ОСОБА_1 почала порушувати умови договору, правильність нарахування заборгованості по кредиту, відсоткам за користування кредитом та пені за вказані порушення, на які йдеться посилання в позовній заяві. Позивачу направлялися вимоги про надання оригіналів документів на обґрунтування позовних вимог, однак ці вимоги були проігноровані, оригінали документів суду не надані. Представник позивача обмежився лише поданням заяви з проханням провести розгляд справи за його відсутністю.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Апеляційний суд міста Києва ухвалою від 18 жовтня 2017 року рішення Деснянського районного суду міста Києва від 27 червня 2017 року залишив без змін.
Мотивував рішення апеляційний суд тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому також виходив з того, що до суду апеляційної інстанції представник апелянта також не з`явився, не надав жодних пояснень та належних письмових доказів своїм доводам та позовним вимогам.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У листопаді 2017 року ТОВ "Кредитні ініціативи" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Деснянського районного суду міста Києва від 27 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 18 жовтня 2017 рокуі ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга ТОВ "Кредитні ініціативи" мотивована неврахуванням судами попередніх інстанцій того, що жодних ухвал про необхідність надати докази, які відсутні в матеріалах справи чи оригіналів документів воно не отримувало. На підтвердження позовних вимог воно надало копії кредитного договору, договору про відступлення права вимоги та розрахунок заборгованості за кредитним договором. Безпідставним є посилання апеляційного суду про те, що в матеріалах справи відсутній реєстр позичальників з якого можна було б встановити факт відступлення прав вимоги за кредитним договором, оскільки укладаючи договір про відступлення права вимоги сторони не обумовлювали ніяких змін щодо обсягу прав і обов`язків, які за договорами перейшли до нового кредитора. Посилання судів на те, що позивачем не надано доказів виконання банком умов кредитного договору щодо надання позичальнику кредитних коштів є помилковими, оскільки видача кредитних коштів підтверджується заявкою на одержання кредиту на споживчі цілі від 19 грудня 2007 року.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
19 червня 2018 року справа № 369/10958/15 надійшла до Верховного Суду.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві ОСОБА_3 .
Фактичні обставини справи
Судами встановлено, що 19 грудня 2007 року між АКПІБ "Промінвестбанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 200 000 грн з кінцевим терміном погашення 10 грудня 2017 року із сплатою 15 процентів річних. Договором про внесення змін від 21 серпня 2008 року № 806/08 проценту ставку змінено на 18 процентів річних.Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом у строки та порядку, встановлених договором. Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 19 грудня 2007 року між АКПІБ "Промінвестбанком" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 1823/07, за яким поручитель взяв на себе зобов`язання перед банком відповідати за зобов`язаннями ОСОБА_1 , які виникли з умов кредитного договору № 1821/07.
17 грудня 2012 року між ПАТ "Промінвестбанк", яке є правонаступником АКПІБ "Промінвестбанк" та ТОВ "Кредитні ініціативи" було укладено договір відступлення прав вимоги, згідно з умовами якого право вимоги кредитної заборгованості за кредитним договором від 19 грудня 2007 року № 1821/07 укладеного між АКПІБ "Промінвестбанком" та ОСОБА_1 відступлені ТОВ "Кредитні ініціативи".
Судами також встановлено, що до матеріалів справи позивачем додано неналежним чином завірена копія договору про відступлення прав вимоги, згідно з якою відступлення прав вимоги набувають чинності в день укладання договору, за умови належного оформлення сторонами реєстру позичальників, а також витяг з договору про відступлення прав вимоги. В матеріалах цієї справи відсутні завірені належним чином копії документів, які б підтверджували наявність між сторонами будь-яких правовідносин, а наявні лише копії договорів, графіку та розрахунків, без підписів посадових осіб банку, які б засвідчували згідність копій вказаних документів з оригіналами. Також, відсутні докази відступлення права вимоги ПАТ "Промінвестбанк" за поговором поруки від 19 грудня 2007 року, укладеним між АКПІБ "Промінвестбанк" та ОСОБА_2 . Крім того, позивачем не надано реєстру позичальників, з якого можна було б встановити факт відступлення прав вимоги позивачу саме за кредитним договором. Не надано належних доказів виконання банком умов кредитного договору щодо надання позичальнику кредитних коштів, як і доказів отримання ОСОБА_1 кредиту в розмірі, який зазначений в кредитному договорі та валюті кредитування.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).