Постанова
Іменем України
01 серпня 2019 року
м. Київ
справа 496/2277/16-ц
провадження № 61-15997св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Кривцової Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"
третя особа - Міністерство інфраструктури України
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на рішення Біляївського районного суду Одеської області у складі судді Трушиної О. І., від 03 жовтня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області у складі колегії суддів: Погорєлової С. О., Калараша А. А., Заїкіна А. П., від 24 травня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (далі - ПрАТ "Київ-Днівпровське МППЗТ") про скасування наказів, усунення перешкод у виконанні трудових обов`язків.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що він працює в Одеській філії ПрАТ "Київ-Днівпровське МППЗТ" на посаді заступника директора філії з питань експлуатації техніки. 13 червня 2016 року у зв`язку з щорічною відпусткою директора філії у період з 21 червня 2016 року по 01 липня 2016 року, на нього покладено обов`язки директора філії. Наказом від 22 червня 2016 року № 246 внесено зміни до наказу від 13 червня 2016 року № 230 та виконання обов`язків директора філії покладено на начальника виробничо-технічного відділу Хіміча О. М. Наказом від 24 червня 2016 року № 253 надано відпустку директору Миронівської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", обов`язки директора покладено на позивача. Вказує, що оскільки у даному наказі не зазначено, на який саме період на нього покладалися обов`язки директора Миронівської філії, місцезнаходження Миронівської філії та відсутня інша інформація, він відмовився від підписання цього наказу та звернувся з відповідним листом до виконуючого обов`язки голови Правління ПрАТ "Київ-Днівпровське МППЗТ" (далі - голови Правління) з приводу надання роз`яснень щодо підстав видачі та виконання цього наказу. Наказом від 29 червня 2016 року № 261 внесено зміни до наказу № 253, відповідно до яких оплата його праці під час виконання обов`язків директора Миронівської філії проводитиметься по виконуваній роботі, але не нижче середнього заробітку за основним місцем роботи, та витрати по оплаті праці покладено на Миронівську філію. Вважає вказані накази незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийняті у порушення статутних документів та статті 32 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Уточнивши позовні вимоги, просив суд визнати незаконними та скасувати накази від 22 червня 2016 року № 246, від 24 червня 2016 року № 253, від 29 червня 2016 року № 261 та не чинити перешкоди у виконання трудових обов`язків заступника директора філії з питань експлуатації техніки.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 03 жовтня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ від 22 червня 2016 року № 246 ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" "Про внесення змін до наказу від 13 червня 2016 року № 230"; визнано незаконним та скасовано наказ від 24 червня 2016 року № 253 ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" у частині покладення на ОСОБА_1 виконання обов`язків директора Миронівської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ"; визнано незаконним та скасовано наказ від 29 червня 2016 року № 261 ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" "Про внесення змін до наказу від 24 червня 2016 року № 253". В іншій частині позов залишено без задоволення. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів на підтвердження своїх доводів стосовно службового відрядження позивача.
Відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог, суд виходив з того, що позивачем не доведено, що відповідачем створюються перешкоди у виконанні ним трудових обов`язків, не зазначено в чому вони полягають та не надано доказів на підтвердження цих обставин.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 24 травня 2017 року апеляційну скаргу ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що оскаржувані накази за своїм змістом і формою не можна вважати наказами про відрядження, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вони підлягають скасуванню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та справу передати на новий розгляд.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано справу із суду першої інстанції.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України ( далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 04 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції не в повній мірі досліджено питання відрядження позивача, зроблено висновки, що не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення рішень з порушенням норм матеріального права. Крім того, вказує, що висновки судів щодо недотримання головою Правління локальних нормативних актів, що регламентують роботу філії, допущення судом першої інстанції помилки у зазначенні місця знаходження Миронівської філії, що не виявлено судом апеляційної інстанції, свідчать про неповне з`ясування обставин справи.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Встановлено, й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.