Постанова
Іменем України
05 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 359/8711/16-ц
провадження № 61-30590св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", яка підписана представником Сокуренком Євгеном Сергійовичем, на рішення Бориспільського міськрайоного суду Київської області від 13 березня 2017 року в складі судді: Вознюка С. М., та ухвалу апеляційного суду Київської області від 05 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Верланова С. М., Савченка С. І., Білоконь О. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", банк) звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява обґрунтована тим, що відповідно до заяви ОСОБА_1 від 26 січня 2011 року АТ КБ "ПриватБанк" надало їй кредитну картку "Універсальна". 05 вересня 2012 року позивач переоформив ОСОБА_1 картку на престижну кредитну картку "Gold", відповідно до якої відповідач отримала кредит в розмірі 15 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та тарифами банку, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг.
Позивач вказував, що в порушення умов договору ОСОБА_1 зобов`язання за договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 25 жовтня 2016 року утворилася заборгованість у розмірі 43 093,69 грн.
Банк просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 43 093,69 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішення Бориспільського міськрайоного суду Київської області від 13 березня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 05 жовтня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що позивачем не надано доказів, які б достовірно підтверджували розповсюдження ОСОБА_1 третій особі конфіденційних даних, як власника карткового рахунку, які б давали можливість вільного доступу іншим особам до кредитного ліміту, виділеного банком відповідачу. Позивачем не надано суду доказів проведення відповідної перевірки службою безпеки банку за наслідками звернення ОСОБА_1 по факту шахрайських дій, а також записів телефонних розмов на гарячій лінії банку безпосередньо після вчинення сумнівних операцій та виявлення зникнення коштів з рахунку 15 серпня 2015 року. Оскільки під час розгляду не було встановлено, обставин, які безспірно доводять, що ОСОБА_1 своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, то відсутні правові підстави для задоволення позову.
Аргументи учасників справи
У жовтні 2017 року АТ КБ "ПриватБанк" через представника Сокуренка Є. С. подало касаційну скаргу, в якій просило оскаржені рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому посилалося на те, що судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що кредитні кошти були переведені за розпорядженням відповідача, оскільки для розпорядження коштами потрібно було мати платіжну картку та ПІН-код., який відомий держателю картки. Користувач зобов`язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним. Користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.
У січні 2018 року ОСОБА_1 направила відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу відхилити, а оскаржені рішення залишити без змін. Відзив мотивований безпідставністю та необґрунтованістю доводів касаційної скарги. Вказує, що підстави для стягнення коштів відсутні. Позивачем не надано доказів, які б достовірно підтверджували розповсюдження ОСОБА_1 третій особі даних щоб давали доступ до кредитного ліміту.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Рух справи
У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.