ПОСТАНОВА
Іменем України
06 серпня 2019 року
Київ
справа №826/7841/17
адміністративне провадження №К/9901/14662/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 у справі №826/7841/17 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та скасування рішення в частині,-
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - відповідач), в якому просила визнати таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, а саме нормам ч.ч. 1, 3 ст. 181, ст.ст. 182, 183 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми" в частині п. 34, яким передбачено, що чоловік і рідні діти включаються до складу сім`ї особи, яка звертається за допомогою на дітей одиноким матерям.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що рішенням Управління праці та соціального захисту населення Стрийської міської ради від 14 лютого 2017 року їй відмовлено у призначенні допомоги одиноким матерям з посиланням на п. 34 Порядку.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 по справі №826/7841/17, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскаржуваний Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми узгоджується з нормами чинного законодавства та не суперечить їм. Також суди зазначили, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження порушення відповідачем прав та законних інтересів позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу
15.05.2019 ОСОБА_1 надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
У скарзі посилається на те, що судами попередніх інстанцій не досліджено належним чином обставини справи та не надано оцінку доводам позивача і доказам, наданим ОСОБА_1 на підтвердження того, що внаслідок застосування Управлінням праці та соціального захисту населення Стрийської міської ради при прийнятті рішення від 14.02.2017 щодо призначення позивачці допомоги, як одинокій матері, застосовано саме п. 34 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751. Отже, оскаржуваним пунктом 34 Порядку безпосередньо порушені права ОСОБА_1 ОСОБА_1 вказує на те, що для правильного вирішення даної справи визначальним є встановлення визначення поняття не сім`ї у розумінні Сімейного кодексу України, а саме сім`ї з дітьми. Також позивач звертає увагу на те, що Закон України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" містить визнання поняття сім`ї з дітьми, яке є іншим, ніж міститься у ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України.
Позивач також зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 181 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" одинока мати, яка зареєструвала шлюб, має право на отримання допомоги на дітей, які народилися до шлюбу, якщо такі діти не були усиновлені. Відповідно, після реєстрації шлюбу (за умови, що діти не були усиновлені чоловіком), зберігається попередній склад сім`ї одинокої матері для визначення розміру допомоги.
04.07.2019 до Верховного Суду відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого він заперечує проти задоволення касаційної скарги, зазначив, що оскаржувана постанова Уряду видана відповідно до вимог чинного законодавства та в межах компетенції Кабінету Міністрів України. Пункт 34 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 в повній мірі відповідає статтям 181 - 183 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" і жодним чином не порушує прав та інтересів позивача.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Верховний Суд ухвалою від 23 травня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Ухвалою від 05 серпня 2019 року Верховний Суд призначив справу до розгляду у попередньому судовому засіданні.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 27 січня 2017 року подала до Управління праці та соціального захисту населення Стрийської міської ради заяву про призначення допомоги одиноким матерям на дитину - ОСОБА_2 .
За результатами розгляду заяви позивача, у її задоволенні відмовлено.
Як на підставу для відмови у задоволенні заяви та призначенні допомоги, УПСЗН Стрийської міської ради посилався на те, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї в розрахунку на одну особу перевищує 100 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Для цілей розрахунку середньомісячного сукупного доходу, який впливає на визнання розміру допомоги одиноким матерям, Управління праці та соціального захисту населення Стрийської міської ради до складу сім`ї ОСОБА_1 включив доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Чоловік до складу сім`ї ОСОБА_1 під час вирішення питання про призначення допомоги одиноким матерям згідно із заявою від 27 січня 2017 року - не включався.
ОСОБА_1 оскаржила до суду абз. 2 п. 34 Порядку у частині включення до складу сім`ї особи, що звертається за призначенням зазначеної допомоги, чоловіка та рідних дітей, посилаючись на невідповідність Порядку частинам 1, 3 ст. 181, ст. 182, 183 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми".
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають, а викладені у касаційній скарзі вимоги скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження Кабінету Міністрів України визначені Конституцією України та Законом України "Про Кабінет Міністрів України".
За загальним правилом повноваження трактується як сукупність прав і обов`язків державних органів, а також посадових та інших осіб, закріплених за ними у встановленому законодавством порядку для здійснення покладених на них функцій.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Частинами 1 та 2 ст. 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" передбачено, що Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1751 на виконання статті 1 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми".
Так, згідно із частиною 4 статті 1 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Отже, оскаржувана в частині Постанова Кабінету Міністрів від 27 грудня 2001 р. N 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми" прийнята відповідачем в межах його повноважень, що передбачені Конституцією України та законами України.
Щодо відповідності пункту 34 Порядку статтям 181-183 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" Суд зазначає наступне.
Утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу. (ч. 3 ст. 52 Конституції України).
Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім`ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім`ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення, встановлений Законом України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми", який регулює правовідносини, пов`язані з призначенням та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Пунктами 2, 3, 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" встановлено, що відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім`ям з дітьми: допомога у зв`язку з вагітністю та пологами; допомога при народженні дитини; допомога при усиновленні дитини; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; допомога на дітей одиноким матерям.
Положеннями п. 34 Порядку у редакції, що діяла на час звернення до суду з даним позовом та діє на даний час, передбачено, що допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матерям (батькам) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Середньомісячний сукупний дохід сім`ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім`ї для всіх видів соціальної допомоги на підставі довідки про доходи і декларації про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги. До складу сім`ї особи, що звертається за призначенням зазначеної допомоги, включаються чоловік (дружина); рідні, усиновлені та підопічні діти віком до 18 років, а також діти віком до 23 років, які навчаються за денною формою у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти і не мають власних сімей незалежно від місця проживання або реєстрації; неодружені повнолітні діти, які визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв`язку з відсутністю власних доходів; жінка та чоловік, які проживають однією сім`єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. До складу сім`ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.
Для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку першої групи, незалежно від отриманих (неотриманих) доходів до сукупного доходу за кожен місяць враховується дохід на рівні двох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, чинного на відповідний місяць; для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку другої групи, - трьох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб; для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку третьої групи, - чотирьох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.