Постанова
Іменем України
17 липня 2019 року
м. Київ
справа № 299/1135/16-ц
провадження № 61-11522св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Калараша А. А. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, на рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 26 квітня 2017 року, ухвалене у складі колегії суддів Мацунича М. В., Кожух О. А., Джуги С. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 05 березня 2008 року між АКБ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є позивач, та відповідачем було укладено договір кредиту № 08/300/14, згідно з яким відповідачеві надано кредит у сумі 110 000 грн строком до 03 березня 2023 року зі сплатою 14,5 відсотків річних.
Позивач зазначав, що відповідач взяті на себе зобов`язання по договору кредиту не виконував належним чином, внаслідок чого станом на 29 квітня 2016 року у неї виникла заборгованість, а саме: сума заборгованості з кредиту - 108 148,19 грн, сума заборгованості за відсотками - 96 259,21 грн., суми за прострочення повернення кредиту - 22 221,69 грн, сума за прострочення сплати відсотків - 48 872,94 грн., сума інфляційних втрат за кредитом - 9 658,45 грн, сума інфляційних втрат за відсотками - 22 620,91 грн., у загальному розмірі 30 7781,39 грн, яку позивач просив суд стягнути з відповідача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 03 січня 2017 року у задоволенні цього позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущена позовна давність. При цьому суд послався на те, що згідно з п. 4.5 Кредитного договору через 60 календарних днів від 14 червня 2010 року (день сплати останнього платежу), тобто з 15 серпня 2010 року, строк користування кредитом вважається таким, що сплив. Також судом відхилено посилання позивача на зміну вказаного пункту кредитного договору додатковою угодою.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 26 квітня 2017 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", задоволено частково. Рішення Виноградівського районного суду від 03 січня 2017 року скасовано, та ухвалено в цій справі нове рішення суду, яким позов ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість по кредитному договору на загальну суму в розмірі 185 617, 41 грн, яка складається з: 85 229,47 грн заборгованості з тілу кредиту, 19 235,64 грн заборгованості з відсотках, 48 872,94 грн - пеня за прострочення сплати відсотків, 9658,45 грн - інфляційні втрати за кредитом, та 22 620,91 грн - інфляційні втрати за відсотками. У решті заявлених вимог, відмовлено. Вирішено питання розподілу судового збору.
Частково задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що, оскільки ПАТ "Укрсоцбанк" не направляв ОСОБА_1 вимогу про дострокове повернення кредиту, то договір продовжував діяти до 03 березня 2023 року, у цьому випадку застосовується п. 3 додаткової угоди, а отже, підлягає стягненню заборгованість в межах позовної давності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до касаційного суду та, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 травня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу з Виноградівського районного суду Закарпатської області.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У лютому 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що п. 4.5 договору, встановлений обов`язок боржника протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі. Таким чином, право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення, встановленого п. 4.5 даного договору, а отже і початок перебігу позовної давності починається з моменту порушення такого строку, а саме з 15 серпня 2010 року і сплив 15 серпня 2013 року.
А пункт 3 додаткової угоди від 05 березня 2008 року не впливає на початок перебігу позовної давності.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечував проти вимог та доводів скаржника та просив рішення апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 05 березня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",-позивач у справі та ОСОБА_1 - відповідачем, укладено договір кредиту № 08/300/14. На підставі цього договору відповідач отримала кредит у розмірі 110 000 грн зі сплатою 14,5 % річних з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 03 березня 2023 року включно. Згідно з п. 1.1 договору кредиту, укладеного між сторонами, кінцевий термін погашення суми основної заборгованості - до 03 березня 2023 року.
У п. 7.3 договору кредиту сторони передбачили, що договір діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань. Відповідно до п. 7.4 договору у разі настання обставин, визначених п.п. 3.2.3, 4.4, 4.5, 5.4 договору, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, позичальник зобов`язаний погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції.
У п. 4.5 укладеного між сторонами договору кредиту визначено, що у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов`язків, визначених п. п. 3.3.7, 3.3.8 договору, протягом більше ніж 60 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та відповідно позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).
В додатковій угоді № 1 про внесення змін до договору кредиту № 08/300/14 від 5 березня 2008 року сторони узгодили викладення деяких пунктів договору в новій редакції. У п. 3 додаткової угоди передбачили, що у разі порушення позичальником строків сплати процентів, визначених п. 1.1 договору, та/або кредиту, як в повному обсязі, так і частково, більш, ніж на 30 календарних днів, кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту, нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій в повному обсязі шляхом направлення відповідного повідомлення позичальнику, а позичальник, в свою чергу, зобов`язується достроково погасити в повному обсязі кредит, нараховані проценти та можливі штрафні санкції протягом 30 календарних днів з дати одержання вищезазначеного письмового повідомлення кредитора. Згідно з п. 4 додаткової угоди інші умови договору залишаються незмінними і діють в частині, що не суперечить цій додатковій угоді, при цьому сторони підтверджують за ними свої зобов`язання.
Згідно розрахунку заборгованості відповідача (а.с. 3, 4) останній платіж відповідачем внесено 14 червня 2010 року - на погашення нарахованих відсотків.