Постанова
Іменем України
01 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 308/2061/15-ц
провадження № 61-23624св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Лесько А. О. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою адвокатом Гончаровим Валентином Вікторовичем, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 10 квітня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі - ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 30 серпня 2011 року між ТОВ "ФК "Центр фінансових рішень" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір
№ 749111867, згідно якого позичальник отримав кредит у розмірі 23 000,00 грн, з процентною ставкою 0,01 % річних, строком на 36 місяців, із платою за управління кредитом 3,9 % від суми кредиту, що становить 897,00 грн, пені 1 % від суми прострочення за кожний день прострочення. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало належним чином та надало відповідачу визначені договором кошти, однак останній свої обов`язки щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконував, а з 29 березня 2013 року зовсім припинив їх повернення, внаслідок чого станом на 28 березня 2014 року виникла кредитна заборгованість у розмірі 46 699,90 грн. 28 березня 2014 року між ТОВ "ФК "Центр фінансових рішень" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" було укладено договір відступлення права вимоги № 37/14-ФНКю, згідно якого первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за основною сумою боргу, відсотками, платою за управління кредитом та пенею, а всього на суму 46 699,90 грн, право одержання яких належить первісному кредитору на підставі кредитного договору № 749111867. На час звернення позивача до суду позичальник спірні кошти не повернув.
У зв`язку з викладеним позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором від 30 серпня 2011 року № 749111867 в розмірі 46 699,90 грн.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від
08 грудня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 10 квітня 2017 року, позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за кредитним договором від 30 серпня 2011 року
№ 749111867 в розмірі 35 729,98 грн з яких: 11 611,99 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 1,25 грн - заборгованість за відсотками; 12 516,74 грн - заборгованість за платою за управління кредитом та 11 600,00 грн - заборгованість за пенею.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Судові рішення мотивовані тим, що позовні вимоги ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" є доведеними та обґрунтованими. Відповідач не надав до суду належних та допустимих доказів про те, що вказана позивачем заборгованість погашена ним, або розмір цієї заборгованості є іншим. Перехід права вимоги до нового кредитора не позбавляє боржника обов`язку виконувати умови укладеного ним кредитного договору, а неповідомлення про заміну кредитора може тягнути наслідки лише у вигляді виконання зобов`язання колишньому кредитору.
У травні 2017 року ОСОБА_1, через адвоката Гончарова В. В., подав касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" є неналежним позивачем у справі, оскільки договір відступлення права вимоги від імені позивача підписано генеральним директором ОСОБА_2, однак в матеріалах справи відсутні докази, що на момент його підписання ОСОБА_2 був генеральним директором та мав право підписувати цей договір. Також в матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі реєстру боржників, який є доказом того, що вказаний договір відступлення права вимоги набув чинності. Вказує, що він не отримав від первісного кредитора повідомлення про відступлення позивачеві права вимоги за кредитним договором, у зв`язку з чим має право не виконувати своїх обов`язків позивачеві зі сплати будь-яких коштів за кредитним договором. На його думку, оскільки позивач не довів своє право вимоги до нього щодо виконання зобов`язань за кредитним договором на свою користь, позовні вимоги не підлягають задоволенню. Також вважає, що позовні вимоги про стягнення пені були пред`явлені позивачем поза межами строку позовної давності. Оспорює також рішення суду в частині розподілу судових витрат, оскільки часткове задоволення позовних вимог зумовлює часткове стягнення з позивача на користь відповідача оплати правової допомоги адвоката. Таким чином, рішення суду першої інстанції на думку апелянта не відповідає нормам процесуального та матеріального права.
У липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" на касаційну скаргу відповідача, у яких вказано, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги не містять підстав для скасування оскаржених судових рішень. Крім того вказують, що ні сам кредитний договір, ні договір відступлення права вимоги у встановленому законом порядку не були визнанні недійсними, тому відповідно до статті 204 ЦК України діє презумція правомірності правочину. Також зазначають, що необґрунтованими є доводи касаційної скарги про відсутність необхідності погашення кредитної заборгованості лише з тих підстав, що позичальника не було повідомлено про зміну кредитора, оскільки боржник не позбавлений можливості виконати свої зобов`язання за кредитним договором й первісному кредиторові, однак спірні кошти не повертає.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Суди встановили, що 30 серпня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень" (далі - ТОВ "ФК "Центр фінансових рішень") та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 749111867, згідно якого він отримав кредит у розмірі 23 000 грн, із процентною ставкою 0.01 % річних, строком на 36 місяців, із платою за управління кредитом 3.9 % від суми кредиту, що становить 897 грн, пені 1 % від суми прострочення за кожний день прострочення (а. с. 4).
Сторонами також підписано умови надання кредиту та графік платежів, яким встановлено щомісячний платіж, кінцевий термін повернення кредиту 29 серпня 2014 року (а. с. 5-6).